Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Емотивні різнорівневі стилістичні засоби як спосіб об'єктивації емотивної компетенції Г. Гессе

Реферат Емотивні різнорівневі стилістичні засоби як спосіб об'єктивації емотивної компетенції Г. Гессе

















Емотивні різнорівневі стилістичні засоби як спосіб об'єктивації емотивної компетенції Г. Гессе


В 

План роботи

1. Фонетичні засоби емотивності компетенції Г. Гессе

2. Лексичні засоби емотивності компетенції Г. Гессе

3. Синтаксичні засоби емотивності компетенції Г. Гессе


В  1. Фонетичні засоби емотивності компетенції Г. Гессе

Інтонаційно-синтаксичні, фонетичні, ритмічні початку ХП звернені до внутрішнього слуху читача (Халізєв, 1999: 231-232). p> Поряд з акустико-фонетичним важливим аспектом художнього мовлення є інтонаційно-голосової аспект. Суб'єктивно забарвлений і виразний письмовий текст несе на собі слід інтонації, яка відчутна насамперед у синтаксисі висловлювання (див. 3.3.3.). Улюблений письменником тип фрази, чергування пропозицій різного роду, відхилення від синтаксичного "стереотипу" емоційно-нейтральною мови (інверсії, повтори, риторичні запитання, вигуки, звернення) - все це створює ефект присутності в ХТ живого голосу. Інтонаційно-голосова виразність мови надає їй особливу якість - Колорит непреднамеренности і импровизационности. p> Інтонація як найважливіше засіб емоційної промови здатна додати емоційність практично будь фразі, тобто володіє певною автономністю. Типово емоційні синтаксичні конструкції, а також емоційно навантажена лексика обов'язково вимагають відповідної інтонації (Ш. Баллі, 315; Долинін, 1978: 235). p> Фонологічний рівень, включає маркери емоційної інформації, сприяє у ХТ адекватної передачі емоцій персонажів/оповідача, одночасно демонструючи нам емотивну компетенцію ЯЛ автора. У творах Г. Гессе домінує суб'ектівірованний тип розповіді, найбільш наближений до літературної розмовної мови, що відрізняється невимушеністю. Один з найбільш улюблених прийомів оповідання - невласне-пряма мова (внутрішня мова персонажів, їх думки).

Закономірністю емотивного тексту є емотивно-просодіческое оформлення (Шаховський, 1987: 151 - 154). Велика роль просодії в контекстній семантизации нейтральних слів, які не говорячи про емотівах. Це можна спостерігати на прикладі різноманітних емоційних ситуацій, в яких окремі нейтральні слова (наприклад, займенники) набувають особливий акцент:

Wir spielten jedes mit des andern Fingern, und mich ueberlief bei jedem leichten Druck ein Schauer von Glueck. p> "Helene!"

"Ja?"

" O du!"

Und unsere Finger tasteten aneinander, bis sie stille wurden und ruhig ineinaderlagen (Die Marmorsaege). p> Завдяки емоційному контексту пропозицію "O du!" не тільки висловлює емоцію, а й дозволяє кваліфікувати інтонацію, з якою воно вимовляється, як інтонацію захоплення.

Емоції у мові обов'язково супроводжуються падінням або підйомом інтонації, уповільненням темпу, зниженням або підвищенням гучності, а також появою пауз перед використанням емотивного елемента, що знаходить відображення і в наявності графічних маркерів емоцій:

"Ja, ich muss dir was sagen, Karl ", fing das Maedchen an. " Heut muessen wir einander adieu sagen. Es hat halt alles einmal sein Ende. "p> "Aber was denn - warum -? "

"Weil ich jetzt einen Brauetigam hab - "

"Einen - - "

"Sei ruhig, gelt, und hoer mich zuerst. Siehst, du hast mich ja gern gehabt, und ich hab dich nicht wollen so ohne Huest und ohne Hott fortschicken. " (Der Lateinschueler). p> У даному прикладі на емоційний характер мовлення, що виявляється в падінні і підйомі інтонації, уповільнення темпу, зниженні або підвищенні гучності, а також наявності тривалих пауз, що свідчать про замішанні, розгубленості персонажа, вказують графічні маркери емоцій (крапка, тире, знак питання); елізія закінчення в першій особі однини і в наказовому способі (ich hab; hoer ); особливий звуковий ефект, гра звуками створюється за рахунок використання словесної пари ohne Huest und ohne Hott, пов'язаної алітерацією (звуки [h], [t]) і набуває інтонаційну значимість.

На думку А.В.Пузирева, висока частотність звуку чи звукосполучення в тексті є високозначімой, вона пов'язана з виразом (сприйняттям) почуттів і емоцій і утворює основу заразливості тексту (Пузирьов, 1995: 163, 229). Така фонетична особливість виявляється в наступному прикладі:

"Da kennen Sie vielleicht auch unsern Freund Wi spel? frage ich jetzt und sehe ihm gerade in die Augen. Ich kann schwoeren, er war's, aber meinst du, er haette mit einer Wi mper gezuckt? Nichts dergleichen! Wi - Wi ps - Wi pf - Sagte er nachdenklich und tut, als koenne er den wi ldfremden Namen absolut nicht aussprechen. "

"Grossartig!" jubelte Waiblinger. "Das sieht ihm gleich, dem Wi ndbeutel, dem Vogeldunst! (Im Presselschen Gartenhaus)

Wi spel ...


сторінка 1 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Соціальна типовість емоцій і емотивні мовні засоби
  • Реферат на тему: Перехід від традиційного роману до модерністського на прикладі твору Герман ...
  • Реферат на тему: Милозвучність рекламного тексту і фонетичні засоби реклами
  • Реферат на тему: Емоційний рівень мовної особистості та засоби його об'єктивації
  • Реферат на тему: Формування дискурсивної компетенції в учнів середньої школи за допомогою ви ...