же, мова, розглядаються такі ментальні дії, як: вважати, мислити, думка та ідея, впевнений і переконаний, думати і вважати, розум і розум, ratio і почуття, також концепти руху: дія, мета і призначення, поняття сили у Платона, місце і дія, детально опрацьовані концепти часу: простір часу, його сила, час і випадок, час і часи і т.д.
Отже, в когнітивної лінгвістики концепт, який розуміється як "натяк на можливе значення "і як" відгук на попередній мовний досвід людини ", розглядається з позиції індивідуального сенсу на відміну від колективного. Предметом когнітивної лінгвістики є "аналіз семантичного простору мови, репрезентує той чи інший концепт ", досліджується, які частини, шари концепту увійшли в цей простір, яким чином вони категоризируются, в якій частині системи мови проявляють себе.
3. Лінгвокультурологічного напрямок і його підхід до аналізу концепту
Аналізом концептів у лінгвокультурологічну напрямок займаються такі вчені: Степанов, Арутюнова, Карасик, Слишкін, також роботи в серії "Логічний аналіз мови "під редакцією Н.Д. Арутюновой та ін Концепт в цьому напрямку розглядається і аналізується як одиниця культури: "концепт - це як б згусток культури у свідомості людини, то, у вигляді чого культура входить в ментальний світ людини "," це те, за допомогою чого людина - рядовий, звичайна людина, не В«творець культурних цінностей" - сам входить в культуру ". Культурний концепт - це "багатовимірне смислове утворення, в якому виділяються ціннісна, образна і понятійна сторони ". На наш погляд, просту і найбільш доступну формулювання поняттю концепт у рамках лінгвокультурології дала австралійська дослідниця А. Вежбицкая, визначивши його як об'єкт зі світу "ідеальне", у якого є ім'я і який виступає у функції відображення культурно-обумовлених уявлень індивідуума про навколишній світ "дійсність". На думку Ю.С. Степанова, структура культурного концепту тришарова: 1) у будь-якому культурному концепті є основний актуальний ознака (всі знають, що "23 лютого" і "8 березня" є святковими, неробочими днями), 2) додатковий або кілька додаткових, "пасивних" ознак, які є вже неактуальними, "історичними" (свято "23 лютого "і" 8 березня "актуальні лише для деяких соціальних груп: перший - для військовослужбовців, другий - для представників феміністичного руху), 3) внутрішня форма або етимологічний ознака, зазвичай зовсім неусвідомлений, відображений у зовнішній, словесній формі. Вчені відзначають, що існують як специфічні, національні культурні концепти, притаманні тому чи іншому етносу, так і універсальні. Залежно від цього виділяються і аналізуються різні культурні концепти. А. Вежбицкая, зіставляючи культури за посередництвом лексики та прагматики, бачить різницю між "Сумом" в англійській та російській мовах, докладно коментує своєрідність розуміння "страху" (Angst) в німецькій лінгвокультуре, приписуючи вирішальне значення у формуванні цього концепту Мартіну Лютеру. Цікаві спостереження щодо заборон і форм заборон в німецькій ментальності. Степанов Ю.С. виділяє в якості культурних концептів "світ, вогонь і воду, вічне, любов, правду й істину, хліб, дія, знання, слово, віру, радість, науку, число, рахунок, лист, алфавіт, закон, цивілізацію, душу, тугу, страх, гріх, смуток, печаль, будинок, мова ". Автори серії "Логічний аналіз мови. Культурні концепти "аналізують концепти" будинок, милосердя, свобода, доля, пам'ять, своє, чуже, істина, час, простір, рух, образ людини, етика "опрацьовані базові емоційні концепти, концепт руху.
На основі аналізу ключових концептів поведінки А. Вежбицкая виділяє в російській культурі наступні домінанти: відносна неконтрольованість почуттів, повне відсутність контролю за долею людини (на відміну від повного контролю долі в англо-американській культурі), відсутність толерантності в моральних судженнях. Концепт доля розглядається в колективній монографії під редакцією Н.Д. Арутюновой. В.Г. Гак пропонує список характерних рис долі в опозиціях: 1) доля - воля, 2) постійність - мінливість, 3) справедлива - несправедлива, 4) щаслива - нещасна, 5) Поправним - непоправність (сприйняття людиною долі), 6) методи протистояння долі: активний - пасивний.
Інший специфічно російський культурний концепт туга вміщує в себе наступні ознаки: печаль, смуток, нудьга, смуток, ловлення, туга за батьківщиною, прагнення до чого-небудь (до близьким, коханим). На відміну від російської "туги", французька туга - angoisse - виражається у зовнішніх проявах: відчуваючи angoisse, француз може відчувати фізичний дискомфорт, тремтіти, потіти, тобто це відчуття пов'язане зі страхом, з чимось неприємним. Цікавим представляється порівняльний аналіз мовних способів вираження концепту честь. Як зазначає Г.Г. Слишкін, на основі аналізу американських тлумачних дефініцій, честь інтерпретується як висока репутація, повага з боку оточуючих і асоціюється з титулами, нагородами ... На думку автора, історичні корені американського розуміння честі ...
