Введення
Професійної діяльності ми присвячуємо значну частину свого життя, тому бажання відчувати себе серед колег комфортно і впевнено цілком зрозуміло. Але, на жаль, людей, що йдуть на службу як на свято, не дуже-то багато. Часто причиною тому - робоче оточення. Як і будь-які людські спільноти, трудові колективи не можуть існувати без конфліктів. Періодично виникають психологічні тертя, негативні наслідки яких відомі: зниження працездатності, зниження мотивації, зростання плинності кадрів і як наслідок - погіршення економічних показників.
Дійсно, ця проблема дуже актуальна. Нерідкі випадки, коли працівники воліють хороший колектив не тільки велику грошову винагороду за свою працю, але та перспектив кар'єрного росту. Для багатьох спокій на роботі і позитивні емоційні контакти з колегами виявляються важливішими.
Метою роботи став аналіз соціально-психологічного клімату в колективі і вивчення способів його діагностики
Завдання роботи були визначені наступним чином:
Ознайомитися з поняттям колективу
вивчити поняття та сутність соціально- психологічного клімату
Ознайомитися з чинниками формування соціально-психологічного клімату
Розглянути методи діагностики соціально-психологічного клімату
Об'єктом дослідження є колектив Сектора 2 компанії ТОВ ??laquo; Евросеть-Рітейл .
Предмет дослідження: психологічний клімат у трудовому колективі.
1. Теоретичні аспекти вивчення соціально-психологічного клімату
. 1 Поняття колективу
Колектив є одним з видів малої групи. Малі групи можуть бути різними за величиною, за характером і структурою відносин, що існують між їх членами, по індивідуальному складу, особливостям цінностей, норм і правил взаємовідносин, поділюваних учасниками, міжособистісним відносинам, цілям і змісту діяльності. Кількісний склад групи називається її розміром, індивідуальний - композицією. Структуру міжособистісного спілкування, або обміну діловою та особистою інформацією, називають каналами комунікацій, морально-емоційний тон міжособистісних відносин - психологічним кліматом групи.
Загальні правила поведінки, яких дотримуються члени групи, називають груповими нормами. Всі перераховані характеристики являють собою основні параметри, за якими виділяють, розділяють і вивчають малі групи.
Серед високорозвинених малих груп особливо виділяються колективи. Психологія розвиненого колективу характеризується тим, що діяльність, заради якої він створений і якою на практиці займається, має, безсумнівно, позитивне значення для дуже багатьох людей, не тільки для членів колективу. У колективі міжособистісні відносини засновані на взаємній довірі людей, відкритості, чесності, порядності, взаємоповага й т.п. Для того, щоб назвати малу групу колективом, вона повинна відповідати ряду досить високих вимог: успішно справлятися з покладеними на неї завданнями, мати високу мораль, гарні людські відносини, створювати для кожного свого члена можливість розвитку як особистості, бути здатною до творчості, т. е. як група давати людям більше, ніж може дати сума тієї ж кількості індивідів, які працюють окремо.
Психологічно розвиненою як колектив вважається така мала група, в якій склалася диференційована система різних ділових і особистих взаємин, що будуються на високій моральній основі. Такі відносини можна назвати колективістським.
Колективістські відносини визначаються через поняття моральності, відповідальності, відкритості, колективізму, контактності, організованості, ефективності та інформативності. Під моральністю мається на увазі побудова внутріколективних і внеколлектівних відносин на нормах і цінностях загальнолюдської моралі. Відповідальність трактується як добровільне прийняття колективом на себе моральних і інших зобов'язань перед суспільством за долю кожної людини незалежно від того, є він членом даного колективу чи ні. Відповідальність також проявляється в тому, що члени колективу свої слова підтверджують справою, вимогливі до себе і один одному, об'єктивно оцінюють свої успіхи й невдачі, ніколи не кидають почату справу на півдорозі, свідомо підкоряються дисципліні, інтереси інших людей ставлять не нижче своїх власних, по-хозяйскі відносяться до суспільного добра.
Під відкритістю колективу розуміється здатність встановлювати і підтримувати добрі, що будуються на колективістської основі взаємини з іншими колективами або їх представниками, а також з новачками у своєму колективі. На практиці відкритість колективу проявляється в наданні різнобічної допомоги іншим колективам, які не членам ...