рацюєВ» на імпортної нафти, причому нафту становить 45% всього енергобалансу країни, то світовий нафтовий криза, що почалася в 1973 р., найбільш сильно вдарив по державі. Різке підвищення цін на нафту на світовому ринку плюс зростаючі витрати на імпорт нафтопродуктів, сталі і мінеральних добрив призвели до того, що вже в 1974 р. бразильський імпорт зріс за вартістю на 108%. [17]
Зовнішній борг країни, що становив в 1964 р. 3 млрд. доларів, виріс до 1974 до 17 млрд., а до 1982 р. - до 80 млрд. доларів. У 1984 р. зовнішня заборгованість Бразилії досягла фантастичної суми - 100 млрд. доларів. Тільки на виплату відсотків за кредитами в 1983 р. довелося витратити 18 млрд. доларів. [18] Країна все більше і більше скочувалася в економічну прірву. p> Саме в цей момент допомога Іспанії виявилася для Бразилії як не можна до речі. Будучи одночасно країною-кредитором і країною-боржником, Іспанія намагалася орієнтувати своїх партнерів в Латинській Америці, в тому числі і Бразилію, на пошуки компромісного рішення проблеми. Перехресне кредитування та позики у світових лідерів дозволили бразильському уряду на час зменшити внутрішню і зовнішню напруженість. p> Однак зміна зовнішньополітичного курсу Іспанії після 1982 р. і орієнтація правлячої еліти в Мадриді на Середземноморські акценти розвитку і тіснішу інтеграцію в Європейську Співдружність призвели до значного скорочення обсягів торгівлі між Іспанією і країнами регіону. Бразилія як і решта іберо-американські партнери Іспанії в регіоні починають надаватися не при справах.
До середини 80-х років намітилося зниження інтенсивності політичних контактів між ними. p> Тільки після перемоги соціалістів на парламентських виборах в 1986 році іспанський уряд зробив кроки для тог, щоб переламати цю негативну тенденцію і взяло курс на реактівізаціі відносин Іспанії з країнами Латинської Америки. p> Все тісніше вливаючись у співпрацю з Європейським Союзом, Іспанія в другій половині 80-х років бере на себе роль посередника у розвитку зв'язків Європейського союзу з країнами Латинської Америки. p> Послідовне скорочення частки США у зовнішній торгівлі Бразилії, відносне зменшення частки американських інвестицій в загальному, обсязі іноземних капіталовкладень із зростанням капіталовкладень країн Західної Європи та Японії, а також загострення противоре чий з США з питань економічних взаємин створили об'єктивні передумови для більш самостійної позиції Бразилії у відносинах з країнами, що розвиваються.
Позитивні тенденції простежуються в посередницькій діяльності Іспанії між Європейським союзом з МЕРКОСУР (Загальний ринок Південного конуса). [19]
Незважаючи на те, що економічний вплив Іспанії на Бразилію за останні двадцять років зведено нанівець жорсткою конкуренцією інших капіталістичних країн, мадридська дипломатія зберігає певні В«важелі тиску В»на Бразилію допомогою етно-культурного та релігійного подібності. За допомогою активної участі Іспанії в різних організаціях і о...