ежність. Їх вождь, видатний індійський демократ Тілак, не рахував збройну боротьбу правильним шляхом досягнення неза-мости. Одним з найважливіших засобів антиколоніальної боротьби він розглядав бойкот англійських товарів. p align="justify">
Підйом національно-визвольного руху 1905-1908 рр.. Особливу тривогу колоніальних властей викликало зростаюче невдоволення англійцями в Бенгалії - найрозвиненішої і населеної провінції Британської Індії. Віце - король Індії лорд Керзон вирішив розділити цю провінцію на дві частини, щоб послабити загальну силу бенгальського народу. Указ про розділ Бенгалії був опублікований в липні 1905
Ця подія до глибини потрясло Бенгалію і схвилювало всю Індію. Англійці виробляли розділ так, щоб протиставити бенгальців - мусульман бенгальців-індусам. У результаті в одній частині Бенгалії індуси виявилися в більшості, а мусульмани - у меншості. В іншій частині - навпаки, мусульмани становили більшість. Єдиний народ був розділений за релігійною ознакою. Проти розділу Бенгалії виступали всі верстви населення, навіть бенгальські заміндари (поміщики), незалежно від релігійної приналежності. p align="justify"> За пропозицією Національного конгресу, 16 жовтня 1905 був оголошений в Бенгалії днем ​​національної жалоби. У цей день закрилися фабрики, магазини, базари. По всій Бенгалії не розпалювати вогнищ. Дорослі дотримувалися суворого посту. Багато службовці на знак жалоби зняли взуття і на роботу йшли з нею в руках. p align="justify"> Відбулися численні мітинги. Патріоти закликали народ вживати предмети вітчизняного виробництва. Так почався рух за бойкот англійських товарів, підтримане індійської буржуазією. p align="justify"> Бойкот англійських товарів набув масового характеру. Він поширився по всій Бенгалії і проходив під гаслом В«свадешіВ» (своя земля). Головною метою руху було розвиток свого, національного виробництва. Незабаром гасло В«свадешіВ» був доповнений гаслом В«свараджВ» (своє правління). Тилак закликав до розширення бойкоту англійських товарів та організації масової кампанії ненасильницького опору колоніальній владі шляхом порушення законів без застосування сили. Він називав це В«пасивнимВ» опором. <
Поступово патріотичне рух вийшов за межі Бенгалії і охопило всю Індію. У 1906-1908 рр.. спалахували страйки, хвилювання, влаштовувалися мітинги і ходи.
В умовах підйому національного руху англійські колоніальні влади проводили подвійну політику. З одного боку, застосовувався жорстокий терор проти повсталих. З іншого - було оголошено про майбутній проведенні реформ. В«ПомірніВ» Національного конгресу пішли на співпрацю з англійцями у підготовці проекту реформ, вимагали припинення бойкоту іноземних товарів. Але патріотичне рух не припинився. Тоді в червні 1908 англійські власті заарештували Тілака і засудили його до шести років каторги. Населення Бомбея відповіло політичної страйко...