p>
При прояві психологічної стійкості відповідно ранг психологічних компонентів встановився наступним чином: на першому місці вольовий, а потім мотиваційний, емоційний, інтелектуальний, пізнавальний і моторний.
Вольовий компонент у психологічній стійкості займає провідне положення у зв'язку з тим, що воля сприяє цілеспрямованості, концентрації уваги, систематичності і планомірності мислення, виключенню всього того, що могло б послабити зусилля. Недолік вольових якостей може призвести до того, що люди ставлять собі нікчемні життєві цілі, проявляють млявість в діяльності, замість здорової самокритичності займаються недоречним і безплідним самобичуванням. Психологічна стійкість у професійній діяльності фахівця МНС у зв'язку з особливостями мотивації досягнення мети, характеризується підвищеним почуттям впевненості в благополучному результаті цієї діяльності. Однак, таке підвищення характерно лише для тих, хто чітко орієнтований на досягнення результату.
Вольове зусилля - це енергія думки і емоції, за допомогою якої ми здійснюємо переадресовку психічної енергії від одного енергетичного джерела до іншого. Воля долає конфлікт різноспрямованих психічних енергій і посилає сигнал психічної енергії на фізіологічний рівень, де приходять в дію інші форми енергії, зокрема, змінювати спосіб життя, долати відстані, переробляти погано зроблену роботу і т.п.
Вольову стійкість рятувальників розвивають за наступними напрямками:
- формуванням індивідуальної фізіологічної та психологічної витривалості, щоб вони були готові до подолання різних труднощів, до діяльності в екстремальних умовах в напруженому ритмі;
- підвищенням рівня стійкості професійних навичок в інтересах швидкого і своєчасного виконання обов'язків;
- формуванням психологічної готовності до несподіваних дій;
- виробленням і закріпленням в психології кожної рятувальника таких якостей, як невибагливість, невибагливість, помірність в бажаннях і потребах, які повинні змінити схильність до комфорту і невміння вести аварійно-рятувальні роботи в несприятливих природних і кліматичних умовах;
- формуванням стійкої групової психологічної спайки всередині колективу рятувальників вироблюваної на основі виконання спільних службових обов'язків рятувальниками-пожежниками.
Загальновизнано, що в ході повсякденної діяльності завчасно формується психологічна підготовленість або завчасна стійкість, як система психологічних якостей (знань, навичок і вмінь), яка визначає потенційну можливість людини долати труднощі і успішно виконувати поставлені завдання.
З отриманням завдання й з безпосереднім ориентірованія людини на можливість її виконання, в будь-який час приступити до її виконання у фахівця МНС на перший план виходить психологічна готовність, як націленість і активність або налаштованість і мобилизованность психіки рятувальника на подолання будь-яких труднощів, а також саме їх подолання. Тобто психологічна готовність працює на етапі переходу від повсякденної життєдіяльності до виконання службових завдань.
З початком виконання завдань починає проявлятися психологічна стійкість у вигляді збереження та функціонування, раніше сформованих якостей або формування нових, раніше не мали якостей у вигляді досвіду. Іншими словами, одночасно з завчасної стійкістю формується і тривала готовність, заснована на раніше придбаних знаннях, навичках, уміннях, досвіді та інших професійно важливих якостях.
Психологічна підготовка працівників МНС - це система цілеспрямованих впливів, діяльність керівників, що має на меті формування та закріплення у рятувальників-пожежних психологічної готовності і стійкості переважно на основі самовдосконалення особистісних і розвитку професійно важливих якостей, набуття досвіду успішних дій в модельованих умовах обстановки проведення аварійно-рятувальних робіт.
Формування професійної стійкості (підготовленості) здійснюється в процесі повсякденної навчальної діяльності працівників МНС, в ході виконання повсякденних завдань. Основна мета цієї діяльності полягає в зміні характеру впливу виникає в екстремальній обстановці напруженості на функціонування психіки і активність рятувальника-пожежника: від пригнічувала до нейтрального і навіть стимулюючого.
У ході навчання і виховання будь-якого фахівця МНС передбачено формування широкого спектра необхідних для виконання професійної діяльності якостей. Однак досвід виконання завдань в екстремальних умовах показує, що не кожне якість, раніше сформоване, може проявитися у рятувальника при зміні умов діяльності (погода, рельєф місцевості, видимість, вплив негативних чинників аварії, катастрофи, стихійного лиха та ін.), Особливо при пере...