лише в деяких станах на відміну від постійних властивостей цього предмета (Сучасний словник іноземних слів. М., 1994), модус формулювання тексту характеризує особливі властивості тексту, додаткові до обов'язкових, інваріантним характеристикам текстопроізводства.
Стиль тексту повідомляє інформацію про додаткові структурно-семантичних характеристиках тексту, надбудовуються над базовими характеристиками текстотворення - тими, які розкривають суть феномену текстуальності взагалі. В якості таких додаткових характеристик, що несуть специфічну інформацію про спосіб мовного подання, а іншими словами, інформацію стилістичного характеру, називають такі: 1) суб'єкт мовлення, його інтенціональність, 2) предмет/тема цього висловлювання; 3) особливості мовної і внеречевой діяльності суб'єкта мовлення , орієнтованої на 4) іншого суб'єкта. Стиль тексту, отже, є категорією антропоцентричної, має безсумнівний антропоцентричний характер. І в стилістичній інформації завжди укладено певне ставлення текстового цілого і мовних одиниць всередині нього до мовної особистості, цілеспрямовано використовує мову в текстотворчестве. Важливо підкреслити, що мовна особистість є одна з двох основних координат стилю; інший координатою, полярної стосовно мовної особистості, виступає окремо взята текстова одиниця (те, що Е.А. Гончарова називає В«текстословомВ», В«текстопредложеніемВ»). Між цими двома полярними координатами стилістичної інформації лежить складна система ієрархічно співвіднесених один з одним стилеутворюючих елементів, категорій, що у смислових збільшеннях в рамках текстового цілого. p align="justify"> Отже, завдання лінгвістичного аналізу полягає в кожному конкретному випадку в тому, щоб розкрити специфіку мовного уявлення, специфіку В«модусу формулюванняВ» тексту у зв'язку з особливою комунікативно-функціональної ситуацією появи і використання тексту, його предметом і потенційним адресатом.
У свою чергу стилістична виразність тексту (його В«ненейтральніВ») означає відповідність відбору та комбінації мовних засобів, або В«модусу формулюванняВ» тієї комунікативної ситуації, в якій виникає і функціонує текстове ціле і яка об'єднує суб'єкта текстотворчества і суб'єкта сприйняття тексту. Це означає, далі, що стилістично маркованими, тобто зазначеними, виразними слід вважати не тільки і навіть не стільки виділяють, підкреслено особливі, експресивні мовні одиниці в текстовій тканині, але ті текстові елементи, які є стандартизованими, типовими, регулярно повторюваними в аналогічних комунікативних умовах для вираження типових смислів.
Підводячи підсумки на даному етапі міркувань, підсумовуємо ув'язнення, основоположні для проведеного аналізу в цілому.
В якості робочого ми приймаємо запропоноване Е.А Гончарової визначення стилю: стиль є вираз певних розумових дій людини за допомогою текстів, відповідних за змістом і формою обставин...
