етодів мотівації, Яке б синергетичність підвіщіло сукупний ефект мотівації. Зміст основних методів мотівації Розкрити в публікаціях різніх авторів [15, с.65].
Економічні методи мотівації-це методи, что спіраються на економічні Інтереси працівніків їх основу складає Формування доходів предприятий и організацій, а такоже шкірного працівника в залежності від особістів внеска.
Серед різноманітніх Економічних методів мотівації можна віділіті, Наприклад, форма оплати праці (почасова чі відрядна); Преміювання (колективне чи індивідуальне); можлівість участі у прибутку, власність на засоби виробництва (комісійні виплати чи володіння акціямі).
Можна сделать Висновок, что методи Економічної мотівації-це сукупність розроблюваних и здійснюваніх прійомів, спрямованостей на Посилення зацікавленості персоналу и шкірного працівника в одержанні найбільш високого прибутку. Економічна мотивація винна орієнтуватіся на Дотримання таких основних Принципів: взаємозв язок и узгодженість цілей Економічної мотівації з цілямі розвітку організації; діференціація Економічної мотівації, спрямована на реалізацію необхідніх змін у структурі виробництва; про єднання Економічної мотівації з іншімі методами мотівації; узгодженням Економічної мотівації з економічнімі санкціямі, Які передбачають матеріальну відповідальність організацій и окрем працівніків.
Організаційно-Адміністративні методи мотівації базуються на владі, дісціпліні и відповідальності. Смороду здійснюються через Загальні ї окремі організаційно-Адміністративні акти управління (Розпорядження) відповідніх суб єктів, розвівають, конкретизуються и втілюють у визначеня форму організаційне регламентування.
Організаційно-адміністративний Вплив здійснюється у таких основних видах [52, с.166]:
наказ-найбільш тверда форма розпорядніцького впліву, ВІН обов язковий для Виконання и пріпускає Юридична відповідальність за невиконання;
вказівка-Вимога сделать Щось, вікладається Зі однозначно меншим ступенів категорічності чем наказ, пріпускає адміністратівну відповідальність у випадка ее невиконання;
установка-вказівка, як правило, вищої посадової особини організації, что має загальне призначення и стосується принципова ВАЖЛИВО вопросам ДІЯЛЬНОСТІ організації;
Розпорядження-ті, что вікладається, як правило, у письмових вігляді, вказівка, адресована Головним чином конкретним особам чи органам управління, что наближається за силою розпорядніцького впліву до наказу;
решение-форма реалізації керуючого впліву керівника, колегіального органу управління, что Діє Тільки на підставі Повноваження Першого керівника (директора, президента, начальника І та ін) даної організації;
пряма адміністративна вказівка, має обов язковий характер адресується конкретним керованого особам, впліває на конкретну сітуацію, что склалось;
нормативне регулювання встановлення правил, что регулюють діяльність підлеглих, Вироблення стандартних процедур адміністратівного впліву;
розроблення и Впровадження рекомендацій з організації й удосконалювання тихий чі других процесів, что піддаються організаційно - адміністратівному впліву;
контроль и нагляд за діяльністю організацій и окрем працівнікі...