lign="justify">. 6 Вестрон - загальна мова
Толкієн пояснював: «Мова, представлений у цій історії англійською, - це Вестрон, або Загальний мову Західних земель Середзем'я в Третю епоху. Протягом цієї епохи він став рідною мовою майже всіх мовців рас (виключаючи ельфів), які мешкали в кордонах старих королівств Арнора і Гондора: уздовж узбережжя від Умбар до затоки Форохель і вглиб материка до Туманного гір і Ефелі Дуат. Він також поширився на північ по Андуїну на землі між річкою і горами до Оболоні. Під час Війни Кільця наприкінці епохи він все ще існував в цих межах як рідна мова »[Прил. F]. У той час, як Вестрон Гондора мав архаїчний присмак, хоббіти використовували грубуватий сільський діалект. Згодом говорилося, що Вестрон також використовувався як друга мова усіма, хто ще зберіг власну мову, наприклад, Друеданамі і Роханці. Навіть орки при необхідності користувалися зіпсованої формою Вестрона. Фродо і Сем в Мордорі зрозуміли, що говорили один одному два орка, що намагалися їх вистежити, бо, «будучи з різних племен, вони [орки] за звичкою використовували загальна мова» [17, c. 418, 420].
Про Вестрон мало що відомо з тієї простої причини, що Толкін майже скрізь перевів його на англійську. Кілька слів із справжнього Вестрона наведені в додатку F до «Володаря кілець», набагато більше (порівняно) - в «The Peoples of Middle-earth» («Народи Середзем'я», 12 том серії «The History of Middle-earth» - «Історія Середзем'я »). Толкін перевів навіть імена хоббітів. Ніколи не існувало хоббітів, яких звали Фродо, Сем, Пиппин і Меррі. Їх справжні імена - Маура, Бан, Разар і Калі [5]. Слово «хоббіт» саме по собі є перекладом використовувався в Третю епоху слова «kuduk», виробленим від давньоанглійського «holbytla» - «мешканець нір», аналогічно тому, як kuduk було вироблено від архаїчної форми kud-dukan того ж значення, що збереглася в мові Рохана. Маура (Фродо) і його друзі не знали слова «хоббіт», вони говорили «kuduk».
Щодо фонології і структури Вестрона експерт-лінгвіст з мов Толкієна під час зйомок фільму «Володар кілець» Девід Сало зауважив: «[Приголосні] звуки пізнього Адуунаіка і Вестрона майже однакові. В обох мовах були p, b, t, d, k, g, m, n, ng, r, ph, th, s, z, h, y, l. У Додатку F до «Володаря кільця» говориться, що в Вестрон зустрічалися палатальні ch, sh, але у відомому матеріалі представлений тільки sh. Вестрон також мав звуки hr-, hl-. Згідний w не відомий, але, на відміну від адуунаіка, в Вестрон був звук v. Мабуть, відбувся перехід w gt; v. Словниковий склад Вестрона не є повністю відмінним від словника адуунаіка: зустрічаються слова з трьома приголосними в корені (gamba - самець, tapuk - кролик, galab - гра, laban - сумка, narag - гном, zilib або zilbi - масло), існує також велика кількість слів з двома приголосними в корені (rama - селянин, zara - старий, bana - половина, rapha - гуркіт) »[27] .В Вестрон існувала класична система з п'яти голосних: короткі a, e, i, o, u і довгі a , i, o, u. Довгий e не зустрічається у відомих словах, але його існування мається на увазі з виноски в Додатку F. (Там стверджується, що деякі з мовців на Вестрон використовували ei і ou, «більш-менш, як в англійській say no», замість e і o. Це вимова, хоча й «досить широко поширене», вважається неправильним і просторічним. Необхідно відзначити, що така вимова було звичайним серед хоббітів.) У Вестрон також були редуковані голосні.
У Вестрон не було що були в квенья звуків ty, hy. Гондорцев, кажучи на високому ельфійське, замінювали їх на ch і sh. Вестрон не мав і звуку, подібного німецькому ach-Laut (див. UT: 319), тому сіндарінское Rochand, Rochan в гондорском вимові перетворилося на Rohan (Рохан).
Одне пізніше фонологическое зміна згадується в Додатку F: подвійні (довгі) приголосні скорочувалися, якщо знаходилися між голосними. Слово tunnas (страж) вимовлялося (але не писалося) як tunas. Приголосні в певних поєднаннях змінювалися: tunnas відбулося від більш раннього tudnas.
Закінчення -a, яке вказує на джерело дії, зустрічається в таких словах, як puta - той, хто дме, batta - той, хто говорить. Закінчення -a також вказувало на чоловічий рід, принаймні, в хоббітських діалекті. Толкієн при перекладі «Червоної книги», англізувати імена, замінюючи це закінчення на -o, наприклад, Більбо (Bilbo) для вихідного хоббітських Bilba. Закінчення -o і -e - жіночого роду, Толкієн міг замінити -o на -a [5].
Закінченням множини було -in, як в cubugin - хоббіти (PM: 49 - cubuc перетворилося на kuduk в опублікованому LotR). Толкієн розглядав кілька варіантів закінчення мн.ч., такі, як -a, -il, -en, перш ніж зупинився на -in. У Вестрон, як у скандинавських мовах, використовувався суфікс замість незалежного означеного артикля: Suza - Shire (Шир), Suzat - The Shire.
Початковий, архаїчний...
