ька до категорії об'єктів, оскільки явищам властиві як тимчасові, так і просторові локалізації, і явища можуть розглядатися як об'єкти ... Універсальність іменників дозволяє відображати в їх значеннях всі три категорії, тому саме іменники є повноправними термінами (Гриньов, 1994: 15).
С.Д. Шелов при дослідженні питання про семантичної, понятійної природі терміна параметрірует такі типи родового поняття, як 1) предмет; 2) процес; 3) властивість (атрибут, ознака); 4) величина. Дослідник відзначає важливість смисловий категорії використовуваного у родовідових дефініції видового ознаки як альтернативного підстави поділу: за цим принципом виділяється видовий ознака походження (спосіб утворення, виникнення) об'єкта laquo ;, якому в технічної термінології найчастіше відповідає ознака спосіб отримання об'єкта" (Шелов, 1995: 9).
При дослідженні понятійно-категоріальної основи терміносфери російської лінгвістичної термінології виявлені наступні гранично широкі понятійно-семантичні групи термінів, що позначають: 1) предмет, 2) процес, 3) процес і його результат, 4) явище, 5 ) область знання, 6) властивість, 7) час, 8) ознака.
Саме ці поняття (категорії) є базовими в системі лінгвістичного термінологічного ярусу мови.
Предметно-логічна і категоріально-понятійна архітектоніка лінгвістичного континууму .. Ексклюзивно-лінгвістичні категорії: 1) Мова; 2) Мова .. Кардинальні універсально-лінгвістичні категорії: 1) частина мови; 2) час; 3) слово/лексема; 4) імена; 5) значення; 6) семантика, 7) вид; 8) відмінок .. Базові загальнолінгвістичних категорії: іменник, прикметник, числівник, дієслово, займенник, причастя, дієприслівник, прислівник та ін .; форма, зміст, функція .. Спеціальні лінгвістичні суперпонятія: означається, що означає .. Спеціальні лінгвістичні межнаучние (міжгалузеві) поняття: сенс, концепт, деривация, номінація .. Вузькоспеціальні лінгвістичні поняття: аффриката, гіпертезія, полісіндетон, фарінгалізація та ін.
2.2 Основні функції лінгвістичного терміна
Щоб виявити основні семантичні процеси, що відбуваються в лінгвістичній термінології, необхідно перш визначити, що являє собою лінгвістика як наука.
Лінгвістика (глоттологія, мовознавство, мовознавство) англ. linguistics, фр. linguistique, нім. Sprachwissenschaft, Linguistik, ісп. ling? istica. Наука про мову, слагающаяся з предлінгвістікі, мікролінгвістікі і металінгвістики (СЛТ, 1969: 217).
" Лінгвістика (франц. linguistique від лат. lingua - мова). Наука про мову (ССЛТ, 1976: 164).
У Лінгвістичному енциклопедичному словнику поняття лінгвістика подається як синонимичное, а місце заголовного слова займає мовознавство .
Мовознавство (мовознавство, лінгвістика) - наука про природну людську мову взагалі і про всіх мовах світу як індивідуальних його представників (ЛЕС, 1990: 618).
Наші спостереження показують, що для номінація даного поняття характеризується триплетна, обумовленої деякими об'єктивними причинами. Так, наприклад, термін мовознавство raquo ;, який рідко вживається в сучасних лінгвістичних текстах, на відміну від ХІХ ст. (А.А. Реформатський Вступ до мовознавства ), підтримується сьогодні системними зв'язками і можливостями освіти дериватів (Ицкович, 1964). Як вказують І. Куликова і Д. Салміна (2002), назва науки про мову мовознавство в сучасній російській мові продукує поняття, що означає вченого-фахівця - мовознавець і похідний прикметник мовознавчий raquo ;, від терміна лінгвістика raquo ;, відповідно, утворюються лінгвіст і лінгвістичний raquo ;, тоді як словотворчі можливості високочастотного терміна мовознавство дорівнюють нулю. Термін мовознавство в сучасній російській мові має кілька прозору внутрішню форму, ніж мовознавство laquo ;, де другий компонент сходить до архаизму відати laquo ;. Якщо ж порівнювати російський і латинський інтернаціональний термін, то при їх абсолютної дублетности в наукових текстах, є сфера, де вони диференціюються: це складові найменування вітчизняних академічних установ та журналів: Інститут мовознавства АН СРСР лише недавно був перейменований в Інститут лінгвістичних досліджень РАН, але журнал Питання мовознавства зберіг своє російське ім'я як знак приналежності до російської (російської) гілки лінгвістичної науки (2002: 41).
Протягом тривалого періоду (ХIХ і початок ХХ ст.) в основі розподілу розділів лінгвістики лежав тимчасової ознака: переважали історичні - диахронические дослідження окремих атомістичні ізольованих явищ кожного рівня мови; тому багато розділи лінгвістики, ізольовані тоді один від одного, розроблені виключно в плані історії мови (наприклад, Семасіологія, етимологія та ін.)
