Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Проблеми корекції психіки дітей, які пережили розлучення батьків

Реферат Проблеми корекції психіки дітей, які пережили розлучення батьків





1 .

_______________

1.Основи психології сім'ї та сімейного консультування: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів під ред.Н.Н. Посисоева. - М., 2004


Якісної соціальна робота з дітьми розлучених не може бути без кваліфікованих фахівців. Потрібні федеральні програми підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців у галузі соціальної роботи з ними, з чим згодні 51,7% експертів і 69,2% респондентів.

Для розвитку соціальної роботи з дітьми з розлучених сімей по місцем проживання необхідно створення більш-менш сприятливих умов, а саме залучення і грамотне використання необхідних фінансових, організаційних, управлінських, методичних, технологічних, кадрових ресурсів. Для цього насамперед потрібно збільшення обсягу коштів, виділяються на соціальні потреби з місцевого бюджету, їх розподіл і перерозподіл між відомствами, державними та громадськими організаціями, контроль за їх використанням на рівні окремої сім'ї; вдосконалення процесу управління соціальною роботою на місцевому рівні, контроль за її здійсненням на рівні окремої сім'ї; посилення кадрового потенціалу з-соціальне служб шляхом організації курсів підвищення кваліфікації, навчальних семінарів для їх працівників і т. д.

перше, протягом століть і в теорії, і в самому житті вчиняється руйнування установ і звичаїв взаємну допомогу, проте наше суспільство продовжує жити за допомогою цих установ і звичаїв. По-друге, кажучи про особливості менталітету росіян, слід відзначити В«стихійний колективізм В»- тяжіння до входження в певну групу або обширну структуру, боязнь діяти поодинці на свій страх і ризик. У якийсь мірою це породження общинних традицій, але в ще більшому ступені - спадщина традиційного для Росії відсутності правових гарантій. Людина в цих умовах завжди прагне отримати стійку підтримку якоїсь сильної групи або структури. По-третє, самодопомога може бути першим кроком: людина стикається з якимись проблемами і намагається їх вирішити. Але людина - істота соціальна, він за природою своєю прагне до взаємодії, до взаємодопомоги. По-четверте, перспективність і значимість груп само-і взаємодопомоги обумовлені тим, що тільки самі розлучені подружжя та їх діти можуть найбільш точно сформулювати свої потреби, з'ясувати, що саме і як слід робити, щоб задовольнити їх і визначити, які ресурси слід для цього досягти. По-п'яте, великими плюсами подібних груп є: їх більш гнучка структура по порівняно з соціальними службами; простота і доступність; ймовірність зародження в них більш досконалої техніки допомоги, впливу на соціальне оточення розлучених сімей; колективізм, взаємність; можливість оперативної допомоги.

Нова російська модель державно-громадської допомоги дітям з родин розлучених батьків може спиратися на:

1) концептуальне обгрунтування системи допомоги на федеральному, регіональному, муніципальному рівнях і рівні окремої сім'ї та її членів; постановку стратегічних цілей і завдань соціальної роботи, визначення ефективних в сьогоденні і перспективних її напрямків і методів;

2) науково-дослідне, нормативно-правове, програмне, фінансове, кадрове, управлінське, інформаційне забезпечення; вироблення стандартів соціальної роботи з даною категорією і критеріїв її ефективності;

3) удосконалення процесу управління міжсекторальною і межуровневом соціальною роботою, підвищення міжвідомчої співпраці, розмежування зобов'язань і функцій державних і недержавних інститутів соціальної підтримки;

4) децентралізацію соціальної роботи, тобто перенесення основного обсягу заходів на муніципальний рівень, за місцем проживання респондентів;

5) пріоритет превентивної практики, створення державно-громадської системи профілактики розлучень і їх деструктивних наслідків; переважання охоронно-захисних заходів над заходами покарання і примусу;

6) професіоналізацію виховно-профілактичної та охоронно-захисної діяльності; підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації спеціальних кадрів суддів, соціальних працівників, педагогів, психологів, медичних працівників, що спеціалізуються на роботі з профілактики розлучень і їх негативних наслідків, з корекції поведінки подружжя та їх дітей на всіх його стадіях і у постразводного період, з оздоровлення їх соціального оточення, а також умов сімейного та суспільного виховання;

7) сприяння розвитку мережі соціальних, медико-соціальних, соціально-правових, психолого-педагогічних служб, покликаних надавати допомогу сім'ї через вдосконалення роботи та розширення функцій вже існуючих, а також через створення спеціалізованих служб допомоги даній категорії;

8) якісне різноманітність надаваних видів соціальних послуг;

9) використання історичного вітчизняного досвіду подібної роботи; обмін сучасними методиками та формами допомоги між регіонами країни;

10) адаптацію зарубіжних форм роботи з урахуванням політичних, соціально-економі...


Назад | сторінка 13 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Методи роботи соціального педагога з дітьми &групи ризику& в умовах центру ...
  • Реферат на тему: Особливості роботи соціального педагога з соціальної адаптації дітей сладше ...
  • Реферат на тему: Удосконалення досвіду роботи служб з надання допомоги дітям і підліткам у в ...
  • Реферат на тему: Робота соціального педагога з дітьми з багатодітних сімей в умовах Центру с ...
  • Реферат на тему: Робота соціального педагога з соціальної адаптації дітей молодшого шкільног ...