сть зайнятих у галузях, куди увіллється ця робоча сила, а з іншого - призведе до соціальних загострень у країні, через те, що зменшиться заробітна плата, частина працівників взагалі перейде до розряду безробітних.
Допускаючи іноземний капітал в економіку, треба також регулювати ці процеси, адже вони можуть призвести до втрат у певних галузях виробництва, подальшого спотворення економіки, яка перетвориться на технологічний придаток розвинених країн, де відбуваються екологічно шкідливі або безперспективні процеси.
Досвід перехідного періоду пост соціалістичних країн, у тому числі України, свідчить: шлях до ринку в "стихійному режимі", самоплавом - не тільки не ефективний, а й призводить до надзвичайно великих втрат у всіх сферах життя, відкидає суспільство назад на десятки років.
Орієнтиром при переході до ринкової економіки для України мають бути сучасні розвинені країни, для яких характерна змішана економіка, що грунтується на різних формах власності. Домінуючою при цьому є корпоративна власність, взаємодія конкуренції та регулювання з боку держави, високий соціальний захист населення, соціальна орієнтація економічного розвитку.
Слід також враховувати, що ринок не можна побудувати, скажімо, за шведським, американським або ще якимось зразком. Він є невід'ємним елементом економіки. Ринкове ставлення в Японії, Італії, Бразилії, Алжирі різні. Характерними особливостями сучасного розвиненого ринку є висока організованість, інтелектуальне кадрове забезпечення його установ, науково обгрунтовані правові засади.
Побудова такого ринку зайняла значний час і при цьому відбувалася на добре розвинених товарно-грошових відносинах. Сучасні розвинені країни на це витратили весь післявоєнний період (3-4 десятиліття); Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур - приблизно два десятиліття. При цьому ринок "маленьких азіатських драконів ", як називають останні чотири країни, хоч і є розвиненим, відрізняється від ринку європейських країн і американського. Він, як вважають фахівці, не є моделлю відкритої ринкової економіки.
Україна може будувати таку модель ринкової економіки, яка найбільше відповідає особливостям її розвитку, структурі економіки, географічному положенню, менталітету народу.
Для Україна найкращою є модель соціально орієнтованого ринку, який у кінцевому підсумку буде підкоряти діяльність своїх функціональних структур задоволенню матеріальних і духовних потреб людини.
Така стратегія має грунтуватися на чітко визначених пріоритетах економічного розвитку, які сприяли б досягненню зазначених цілей. Важливо обрати правильний шлях переходу до ринку. Еволюційний шлях грунтується на поетапному і поступовому введенні ринкових відносин протягом тривалого періоду (10-15 років). Прискорений шлях, або В«шокова терапіяВ», на перший погляд, виглядає як простий, так як до ринку можна перейти за короткий термін (були пропозиції за 400-500 днів, 2-3 роки). Привертає він тим, що мета до...
