Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Філософія (хрестоматія)

Реферат Філософія (хрестоматія)





смертні віслуховують, Звичайний, до обіду, поки ще тверезі. За обіді ж, после випитого нектару, коли Вже набрідає займатись чімось серйозно, сідають, смороду на край неба І, посхилявши лобі, дівляться, чім займаються люди на земли. Для богів це вельми пріємне видовище.

Боже безсмертний, чого там Тільки НЕ побачиш! Кажу певністю, бо й сама годиною буваю в гурті ціх Поетична богів. Один упадає за жіночкою, и чім менше вона его любити, тім дужче за нею ВІН мліє. Іншого вабіть НЕ дружина, а придане; Третій продає на ніч свою наречену шкірному, хто того забажає. (Хоч Інший на его місці очей не спускати бі з неї, мов Зелотіп чг Аргус!) Четвертий перетворює в дурніцю оскарження наймає акторів, щоб зобразив на своих піках йо смуток. П'ятий плачі біля могили мачухи. Шостий все, что Тільки может, гребе до себе и пхає в пельку, хоч потім, може, доведе Йому й голодувати. Сьомий верхом блаженства считает сон и дозвілля. Восьмий, піклуючісь про чужі справи, занедбує свои Власні. Дев'ятий за вуха у Борго, вісь-вісь збанкрутує, альо считает собі багатієм. Десятий вельми щасливий, коли сам, бідуючі, щедро обдаровує спадкоємця. Одинадцятий заради мізерного прибутку (та й то непевне!) Ладен плівті за море, доручили життя (Яке ні за Які гроші НЕ купиш!) вітрам и ХВИЛЮ. Дванадцяти вместо того, щоб сідіті вдома у безпеці й спокої, прагнем розбагатіті на війні.

Є Такі, что підлещуються до безрідніх дідів и таким чином одержують Багатий спадок. Ще Другие прагнуть досягті того самого, зваблюючі заможніх бабусь. Найбільша втіха для богів, коли ці ошуканці, прагнучі обдуріті других, Самі залішаються обдурити. Найдурнішім и найогіднішім Зі всех є, протікання, поріддя гендлярів, тоб торгашів, бо смороду займаються найогіднішою впорався и досягають мети найогіднішім способом. Усіх Дурян, на шкірному кроці брехливості прісягаються, Крадуть, обважують, обраховують и водночас вдадуться Із собі Шляхетних, - тому, певно, что на шкірному пальці мают персні Зі щирого золота. При цьом в них не БРАКУЄ низьких лестунів - В«побратимівВ», Які, сподіваючісь на частко нечесно нажитого багатства, підлабузнюються до них и всюди назівають їх "Вельми-щляхетнімі". p> Годиною можна Побачити й піфагорійців, Які все на мире вважають спільнім, а того цуплять, что Тільки под руку Потрапляючи. Гадають, певно, что то їхній спадок. p> Є люди багаті уявою: навівають Собі пріємні зни и з того задоволені та щасливі. Ще Другие вдома голодують, а на людях вдадуться Із собі вельми багатших. Один сілкується НЕ втратіті того, что має, а Інший Правда і неправдою збагачується. Тієї віпрошує для себе якусь Громадську посаду, а цею воліє сідіті вдома на печі. Багатая є таких, что ведуть нескінченні поклич, навперебій обдаровуючи гостинці суддю ї адвоката. Один прагнем всяких змін, а другий плекає Великі задума. Є й Такі, что, залиша вдома дітей и дружину, вірушають в Єрусалим, або в Рим, або до св. Якова, хоч там, власне, їм нема чого делать. p> Філософи ї математики дурні.

За ними простують статечні Філософи, пішнобороді, в широких грецький плащах. Смороду позбав собі и вважають мудрими, а ВСІ Інші смертні, на їхню мнение, то Тіні, что бездумно блукають по земли. Як солодко смороду Маряна, коли будують незліченні світи, коли вімірюють Розміри сонця, місяця, зірок, Різні орбіті. До того ж роблять це так упевнена, что можна подуматі, Ніби вімірялі їх власними пальцями чг Мотузка. Ці Філософи пояснюють причину бліскавок, вітру, затемнень та других непевне промов з такою певністю, Ніби смороду булі посвячені в УСІ секрети будівніці-природи и Тільки Щойно повернули з заради богів.

Альо природа кепкує з їхніх пояснень, бо насправді в них теж нема Нічого Певного. Найкращим доказ цього - їхні нескінченні Суперечка Стосовно багатьох промов. Даже тоді, коли Нічого не знають, Філософи схільні кричати, что знають всі За правді Кажучи, смороду через свою підсліпуватість та неуважність и Самі собі добро Не знають, и не бачать ями чи каменя під ногами. Альо, незважаючі на це, Філософи запевняють нас, что бачать ідеї, Різні універсала, дере матерію, якусь В«ЩосністьВ» та В«осьосьосністьВ», формальність, інстанцію та Другие настількі тонкі РЕЧІ, что Лінкей, гадаю, що не зміг бі їх помітіті!

А з Якою зневагою дівляться математики на непросвіченій Натовп, з яким задоволений морочать голови Менш ученим, нагромаджуючі один на один и переплітаючі между собою ТРИКУТНИК, чотірікутнікі, кола й Другие математичні фігурі! З Яким завзяттям будують смороду Щось на зразок лабірінту, Оточі его Зі всех боків літерами, Ніби солдатами, что підготувалісь до бою!

Чимаев среди ціх ліцарів є й таких, что віщують майбутнє по зірках, обіцяють чудеса, якіх и маги неспроможні творити. Альо найдівніше ті, что є люди, Які їм вірять! p> Теологи дурні.

Що стосується теологів, то чи не краще Було б узагалі обійті їх мовчанкою, що не чіпаті цього смердючого болота Камарінського и НЕ торкати цього отруйного дерева. Аджея пор...


Назад | сторінка 13 з 50 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Коли працювати можна менше ...
  • Реферат на тему: Молодіжні організації в Україні. Чі вплівають смороду на русский молодь?
  • Реферат на тему: Коли Сфінкс заговорить
  • Реферат на тему: Статеве виховання. Коли починати
  • Реферат на тему: Як я уявляю собі професію діловода