и наслідками.
У США поняття "Монополія" застосовується до фірми або до групи фірм, що володіють таким впливом на конкретному ринку, яке дозволяє придушувати конкуренцію, регулювати обсяг і умови поставок і фіксувати ціни, завдаючи збитків споживачеві. При цьому абсолютний розмір господарської одиниці не зумовлює се монопольні позиції в галузі або на ринку. Фірма незалежно від її величини є монополією, якщо їй належить переважна частина продажів на конкретному товарному або географічному ринку.
Обмеження негативних наслідків діяльності монополій ведеться за кількома напрямками. Серед них - прогресивне оподаткування доходів фірм, податки на надприбуток. У всіх практично країнах діє антитрестове законодавство. Наприклад, закони Німеччини встановлюють правила конкуренції та створюють сприятливі умови для розвитку вільної конкуренції. Так, законодавчо заборонені договори про ціни між підприємцями. Правомочність злиття різних підприємств визначається федеральним відомством з картелів на підставі висновку незалежної комісії з учених і економістів, тому що в основі ринкових відносин повинна лежати вільна конкуренція. До цих же заходів відноситься повсюдна підтримка підприємств малого бізнесу.
Жорстке антитрестовські законодавство діє в США, Японії. Але при цьому закони про конкуренції, як правило, не поширюються на інфраструктурні галузі: транспорт, банківська справа, комунальні служби (постачання водою і енергією). Найчастіше не зачіпають вони і видобувну промисловість - видобуток вугілля, виробництво сталі, певною мірою сільське господарство (Німеччина). У цих галузях держава регулює обсяги, ціни, доступ на ринок. Вважається, що тут конкуренція не може забезпечити успішного виконання покладених на дані галузі функцій. У цих галузях великий питому вагу державних підприємств, оскільки головне для них не прибуток, а задоволення потреби суспільства.
2.1. Класична теорія.
Спроби теоретичного обгрунтування практики оподаткування знайшли своє відображення в податкових теоріях. Їх еволюція відбувалася одночасно з розвитком різних напрямів економічної думки. Концептуальні моделі податкових систем змінювалися залежно від економічної політики держави.
Довгий час панівним було тільки класичне уявлення про роль податків у економіці. Більше 200 років тому А. Смітом вперше було створено вчення про еволюції державних фінансів. Формування податкової системи відбувається на досить високому рівні розвитку держави. Він визначив її як більш- менш упорядковане і систематичне вилучення частини доходів самостійно господарюючих суб'єктів і висунув чотири принципи оподаткування: рівномірність, визначеність, зручність сплати та дешевизна. Вчені-класики У. Петті, Ж.-Б. Сей (1767-1832) та англійські економісти Д. Рікардо, Дж. Мілль (1773-1836) вважали економіку стійкою і саморегулюючої системою, в якій попит народжує пропозицію, а при надлишку будь-якого з них відбувається самоуравновешіваніе шляхом пер...