"justify">? сигнали впізнання своїх військ;
? заходи щодо воспрещению підходу резервів противника до ділянки вклинення;
? порядок дій по завершенню розгрому вклинившегося противника та інші питання в залежності від обстановки.
Для ув'язки цих питань у штаб сусідньої частини висилається офіцер штабу, який повинен попередньо вивчити рішення свого командира на контратаку. Якщо за умовами обстановки зробити це не представляється можливим, основні питання взаємодії уточнюються з технічних засобів зв'язку або через вищестоящий штаб.
Управління військами в ході контратаки здійснюється з командного пункту. Командир бригади з групою офіцерів на командно-штабних машинах може виїхати на спостережний пункт. При необхідності для управління військами може використовуватися ВзПУ.
У період підготовки контратаки деяка частина офіцерів штабу направляється до підрозділів для організації та забезпечення своєчасного висування на рубіж розгортання, для уточнення питань взаємодії та контролю за виконанням розпоряджень командира і штабу.
При проведенні контратак вночі штаб вживає заходів до позначення маршрутів висування і рубежу розгортання другого ешелону світловими сигнальними знаками, а також підсилює комендантську службу.
Після проведення контратаки уточнюється положення підрозділів бригади, на основі вказівок командира організується їх перегрупування, вживаються заходи до відновлення системи вогню, загороджень і спостереження.
Якщо проведення контратаки виявиться доцільним, начальник штабу повинен бути готовий доповісти командиру свої міркування про те, як посилити оборону на загрозливих напрямках, за рахунок яких сил і засобів створити резерви і де їх розташувати, куди перемістити пункти управління . Після прийняття командиром рішення основна увага приділяється забезпеченню міцного утримання найбільш вигідних районів у глибині оборони і нанесення противнику максимальних втрат усіма вогневими засобами.
У зв'язку з цим від начальника штабу може знадобитися організувати і забезпечити проведення перегрупування або здійснення маневру з другорядних ділянок на загрозливі напрямки, а також заходів щодо посилення загороджень, особливо протитанкових.
2. Методика вироблення пропозицій начальником штабу бригади при підготовці та проведенні контратаки в гірських умовах
2.1 Особливості методики роботи штабу з підготовки та проведення контратаки в гірських умовах
Гірські умови місцевості справляють істотний вплив на організацію та проведення будь виду бойових дій. Ці фізичні фактори значною мірою впливають на пересування, бойове використання і захист військ в ході бою. Штаб як організатор бойових дій повинні розуміти характер впливу фізичних умов навколишнього середовища на виконання бойових завдань, а також їх вплив на особовий склад, військову техніку і зброю.
Штаб при оцінці своїх військ повинен також враховувати вплив безпосередньо бойових дій на моральний і фізичний стан військ. Такий вплив поряд з фізичними факторами є складовою частиною бойової обстановки і впливає на виникаючі «суперечності» у бойових діях.
Почуття небезпеки, руйнування і неясність обс...