лог, пропагандист, оратор, який використовує в мові або монолог, або короткий і влучний афоризм. p align="justify"> Реалізм комедії проявився і в новому підході до зображення людського характеру. У класицистичної драмі (у Фонвізіна, наприклад) характер людини вичерпувався однієї, панівної пристрастю. В«У Мольєра скупий скупий і тількиВ», - казав Пушкін. Інша у Грибоєдова: він обирає ренесансне, В«шекспірівськеВ», вільне та широке зображення людини у всьому різноманітті його пристрастей. Так, в Фамусове, наприклад, проявляється і мракобіс, і буркотливий старий, і люблячий батько, і строгий начальник, і покровитель бідних родичів, і угодник перед сильними, і тяганина. p align="justify"> Не менш суперечливий і Чацький, у якому громадянське обурення з'єднується з люблячим серцем і який одночасно може бути злим і добродушним, глузливим і ніжним, запальним і стриманим. При цьому Грибоєдов доводить свої характери до такого високого ступеня художнього узагальнення, що вони, не втрачаючи індивідуальності, перетворюються на образи-символи і набувають номінальний сенс, що символізує якісь стійкі національні та соціальні явища: фамусовщина, молчалінство, репетіловщіна, скалозубовщіна.
Грибоєдов-реаліст істотно збагатив мову нової російської літератури елементами розмовної мови, включаючи просторіччя і освоюючи ємний і образний народний мову. Грибоєдов не вдавався до прямих запозичень прислів'їв і приказок. Він створював свої власні у дусі й стилі народної образності: В«Будинку нові, але забобони старіВ»; В«У мої літа не повинно сміти/Своє судження матиВ»; В«Друг. Чи не можна для прогулянок/Подалі вибрати закуток? В»І т.д. Він робив це так органічно і природно, що значна частина його афоризмів увійшла до прислів'я, в російську розмовну мову, істотно збагативши його: В«щасливі годин не спостерігаютьВ», В«читай не так, кік паламар, а з відчуттям, з толком, з розстановкою В»,В« Ну як не * подбати рідному чоловічкові! В»,В« йшов у кімнату, потрапив в іншу В»,В« тут все є, коли немає обману В»,В« служити б радий, прислужувати нудно В»,В« дистанція величезного розміру В»,В« блаженний , хто вірує, тепло йому на світі В»і т.д.
До В«Лиха з розумуВ» комедії писалися шестистопним ямбом (В«олександрійським віршемВ»). І розмова персонажів, включений в жорсткі рамки ритмічно одноманітного і тягучого вірша, втрачав відтінки живої мови. За влучним зауваженням дослідника творчості Грибоєдова В. Н. Орлова, В«там герої ще не розмовляли б, а декламували, і обмін репліками між ними набував характер обміну невеликими монологамиВ». p align="justify"> Грибоєдов, широко використовуючи досвід байок Крилова, ввів в свою комедію вільний ямб, більш пристосований для перед живої розмови своїми несподіваними переходами від довгих віршів до коротких, своїми паузами і складними прийомами римування. Це дало можливість Грибоєдова підпорядкувати рух вірша руху думки, розбивати і розчленовувати стиховую рядок репліками,...
