та, вміння співпереживати.
Музика супроводжує людину протягом всього його життя. Музичні твори відображають переживання людини, історичні віхи людського суспільства. Сумні звуки допомагають виразити горе людей (війни, біди, хвороби і втрати близьких); урочисті й радісні мелодії відображають щасливі моменти життя людини (перемога над ворогом, зустріч після довгої розлуки, народження людини та ін.). Тобто музика об'єднує людей в горі, стає засобом спілкування, співпереживання між ними. Дитина, з ранніх років слухає музику, вчиться відчувати настрій мелодії, передавальної душевний стан людини, передавати емоційне ставлення до почутого, народжує імпровізації та асоціації. Розвиток музичних здібностей - одне з головних завдань музичного виховання дітей. У людини є вроджені задатки, схильності, особливості, але самі музичні здібності завжди є результатом розвитку. Здібності залежать від вроджених задатків, але отримують розвиток в процесі виховання і навчання. У програмі музичного виховання поступово і послідовно проходить процес формування музичних інтересів дитини, її здібностей, здійснюється спадкоємність музичного розвитку дитини на різних вікових етапах з метою планомірної підготовки його до школи.
1.2 Специфіка вікових особливостей музичного розвитку дітей дошкільного віку
Певне значення мають вікові можливості та індивідуальні особливості дитини. Дуже важливо в процесі музичного виховання враховувати інтереси та особливості кожної дитини. У дитині важливо розвивати все краще, що закладено в ньому від природи. Враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних задатків формувати спеціальні музичні здібності.
У дітей рано з'являється слухова чутливість: двотижневий малюк вже реагує на звуки і з перших місяців життя радіє або заспокоюється залежно від характеру музики.
На другому році життя дитина може розрізняти високі і низькі звуки, гучне і тихе звучання.
З трьох-чотирьох років у дітей відзначаються індивідуальні відмінності в слуховий чутливості і деякі малюки навіть можуть точно відтворити нескладну мелодію.
На п'ятому році розвитку все більше проявляються індивідуальні схильності і особливості кожної дитини. Він осмислено підходить до вимог музичного педагога, може зробити найпростіші узагальнення явищ і подій, здатний визначити характер музики і інструмент, на якому виповнюється дана мелодія.
Шостий і сьомий роки - період підготовки до школи. Діти на основі отриманих знань про музику можуть самостійно охарактеризувати музичний твір, відчути різноманітні відтінки настрою, передані музикою, розібратися в її виразних засобах. Більш яскраво проявляються музичні інтереси і індивідуальні здібності хлопців.
Тому дуже важливо на кожному віковому відрізку в процесі музичного розвитку пам'ятати про індівідуальнодіфференцірованном підході, який допомагає здійснювати контроль за індивідуальним розвитком дітей, відзначати ті зрушення, які відбулися в їх розвитку та вихованні. У процесі колективних занять педагог передбачає індивідуальні завдання різного ступеня складності, що робить їх привабливими для дітей і не ущемляє інтересів. Індивідуально - диференційований підхід необхідний на всіх вікових етапах розвитку дошкільника, але чим молодша дитина, тим більше він потребує в такому підході з боку педагога.
2. Методи музичного виховання дітей у дитячому садку
2.1 Програми музичного виховання дітей у дитячому садку
У даний період часу існує безліч програм по музичного виховання дошкільнят, керівництво кожного дошкільного закладу має можливість зупинити свій вибір на тій програмі, яка здається йому найбільш прийнятною для музичного виховання та розвитку дітей.
У радянський період розвитку нашої країни більшість дошкільних закладів працювало за програмою музичного виховання Н.А. Ветлугиной. Метою даної програми є розвиток у дитини загальної музикальності. Це досягається через музичну діяльність дітей. Н.А. Ветлугина виділяє чотири виду: сприйняття музики, виконавство, творчість і музично - освітня діяльність. У програмі виділено три форми занять: фронтальні (з усією групою), індивідуальні та невеликими групами. У кожній формі занять повинні бути всі види виконавства: спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах. Сфера основних видів виконавства розширюється за рахунок включення елементів пісенного, ігрового, танцювального творчості. У роботі з дітьми вікових груп вирішуються одні й ті ж завдання, які послідовно ускладнюються, тобто використовується концентричний спосіб побудови програми. Головне завдання програми - оволодіння діями...