а цілком певні конструкції, ідеологічно побудовані і колективно присвоєні уявлення про« невидимі речі », ідеї і цінності часу і культури». [Сандомирська, 1999, 336.]
Н.М. Шанський виділяв кілька характерних ознак фразеологізмів [Н.М.Шанский, 1985, 31]:
це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з пам'яті цілком;
це мовні одиниці, для яких характерне сталість у значенні, склад і структуру (аналогічно окремим словам);
в акцентологических відношенні це такі звукові комплекси, в яких складові їх компоненти мають два (або більше) основних наголоси;
це членімого освіти, компоненти яких усвідомлюються говорять як слова.
Дослідник вважає основними причинами перетвореннями поєднання слів під фразеологічні звороти наступні [Н.М.Шанский, 1985, 92]:
постійне і повторюване вживання вільного поєднання слів не в прямому, а в узагальненому, образно-переносному сенсі;
поява у вільному поєднанні слів (слова) пов'язаного вживання;
вираз вільним поєднанням слів єдиного поняття, що відноситься до актуальних для даної історичної епохи.
У своїй книзі «Фразеологія сучасної російської мови» Н.М.Шанский також розглядає концепції інших дослідників щодо даного поняття.
Б.А. Ларін, А.М. Бабкін, Р.Н. Попов, М.І. Сидоренко виділяли така ознака фразеологічного обороту як метафоричність. Але Н.М. Шанський підкреслює, що це властивість «не є загальним і характерно лише для окремих типів фразеологізмів».
У словнику Ожегова представлено наступне визначення: «Фразеологізм - стійкий вираз з самостійним значенням, близьким до ідіоматичних». [С. І. Ожегов і Н. Ю. Шведова, 2001, 857]
В енциклопедії «Російська мова» так описується дане явище: «Фразеологізм, фразеологічна одиниця - загальна назва семантично невільних сполучень слів, які не виробляються в мові (як подібні з ними по формі синтаксичні структури - словосполучення чи речення ), а відтворюються в ній у соціально закріпленому за ними стійкому співвідношенні змісту і певного лексико-граматичного складу. Семантичні зрушення в значеннях лексичних компонентів, стійкість і відтворюваність - взаємопов'язані універсальні та відмінні ознаки фразеологізму ». [«Російська мова» Велика Російська енциклопедія, 1997, 605].
Лінгвіст А.А. Реформатський, досліджуючи фразеологізми, прийшов до висновку, що останні крім вживання в готовому вигляді, характерні для мови різних груп населення. Наприклад, для міщанських шарів дореволюційної Россі характерна велика кількість зменшувальних суфіксів («випити кухлик пивка»), народних етимологій (спінжак, полуклиника), евфемізмів (типу: в цікавому положенні, під мухою), особливих фразеологічних ідіоматізмов (типу: покрити Лачков, як попало ), особливих «формул ввічливості» (вибачте за вираз) і вступних слів (ось і головне, між іншим) і т.п. Наведені приклади яскраво демонструють діахронічний підхід вченого. При такому погляді можна вивчати фразеологію романтизму, сентименталізму, натуралізму, фразеологію Гоголя, Чехова, Герцена [Реформатський А.А, 1999, 131-132].
Говорячи про смисловий складової фразеології, слід згадати ім'я видатного лінгвіста ХХ століття академіка В.В. Виноградова. Він представив наступну класифікацію фразеологізмів:
. Фразеологічні зрощення - нерозкладних за змістом словосполучення, значення яких не виводиться із значень їх компонентів: з'їсти собаку, залишитися з носом, як пити дати. До фразеологічні зрощення відносяться також фразеологізми, що містять застарілі слова чи граматичні форми: точити ляси, бити байдики.
. Фразеологічні єдності - поєднання, значення яких можна зрозуміти переносно із значень їх складових: робити з мухи слона, біла ворона.
. Фразеологічні сполучення - поєднання, кожне слово в яких має самостійне значення, але:
одне зі слів вживається тільки в даному поєднанні: добрий друг;
одне зі слів вживається в цьому значенні тільки в даному поєднанні: прямий кут.
За структурою фразеологізми можуть являти собою і словосполучення (сісти в калошу) або пропозиції (бабуся надвоє сказала).
Фразеологізми, як правило, однозначні, але зустрічаються і багатозначні фразеологізми: зібратися з силами (відпочити, пересилити страх).
Іноді виділяють ще фразеологічні вирази. Це членімого і розкладені словосполучення і речення, значення яких складається із значень складових їх слів, але у них є одна схожість з фразеологізмами - сталість складу, відтворюваність у промові в якості готових одиниць. Такі прислі...
