торів. Відмінності лежать в основному в особливостях організації наукової діяльність, структуру та якість наукового потенціалу, спеці-фіки досліджень. Якщо розглядати детальні відмінності, то їх фактично стільки ж, скільки є країн, що беруть участь у світовій науковій діяльності. У цьому відношенні кожна держава унікально. Проте країни з подібними рисами можливо об'єднати і групи, розділивши тим самим всю їх сукупність на кілька певних типів. Віднесення до того чи іншого типу є найважливішою характеристикою наукової галузі держави, сприяє об'єктивній оцінці місця країни у світовій науковій системі.
Для визначення типу країни необхідна особлива методика оцінки рівня розвитку її науки, певна система показників. Однак вимірювання параметрів науки методологічно досі видається дуже складним завданням, що пов'язано з самою природою науки. Адже на відміну від інших сфер діяльності суспільства, галузей економіки, науковий продукт - "ідеї" - неможливо виміряти кількісно і якісно, ​​виявити їх прямий взаємозв'язок з соціально-економічними чинниками. На сьогоднішній день аналіз виконаємо тільки на рівні їх числових характеристик, відображають сферу науки як особливий вид діяльності людини, галузь господарства, а не як сукупність знань [5].
Розглядаючи науку в цьому ключі як систему з "входом" і "Виходом", кожен з яких характеризується своїми кількісними показниками, всі існуючі наукові показники можна розділити на дві групи. По-перше, показники, що відображають витрати матеріальних ресурсів, часу, кадрове забезпечення, тобто ресурсні, "вхідні", показники науки. Вони можуть бути виражені і в абсолютних і у відносних величинах. До абсолютних показників відносять, наприклад, загальне число вчених і інженерів, зайнятих у НДДКР, сукупні фінансові витрати, їх розподіл за областям знань та видами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і т.д.
друге, індикатори, що оцінюють основний "вихід" наукових досліджень - виробництво деякого наукового знання (фундаментального і прикладного), тобто дозволяють визначити отриманий внесок у науку, ступінь "прирощення" нового знання в певній науково-технічній галузі. Всі кількісні заходи наукового "виходу" базуються на припущенні, що "вихід" науки відповідно відображено в абсолютних і відносних показниках наукової продуктивності країни (загальна кількість наукових публікацій і їх питома вага щодо населення країни, кількість поданих заявок на видачу патенту на винахід і число вже виданих патентів і т.д.), а також на структурі технологічних досягнень держави, що відбиваються в рівні комп'ютеризації країни, експорті продукції НДДКР тощо p> Показники для оцінки рівня розвитку наукової діяльності в окремих країнах світу в 1999р.
Таблиця 1
Показники
Японія
В
Росія
В
Схожі реферати:
Реферат на тему: Структура наукового знання. Підстава науки Реферат на тему: Метод наукового пізнання Ф. Бекона і його значення в розвитку наукиРеферат на тему: Аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства ...Реферат на тему: Питання філософії науки в роботі Г. Ріккерта "Науки про природу і наук ...Реферат на тему: Етапи розвитку вітчизняних регіональних досліджень та формування сучасної р ...
|
Український реферат переглянуто разів: | Коментарів до українського реферату: 0
|
|
|