міру накопичення досвіду мовного спілкування у дитини утворюються неусвідомлені емпіричні мовні узагальнення, формується так зване відчуття мови.
Дитина не тільки сам починає правильно говорити, але зауважує найменшу помилку в мові інших, хоча і не може пояснити, чому так не можна говорити.
Так, п'ятирічна дитина, чуючи, як дворічний каже: В«Петя ходилаВ», повчально його поправляє: В«Потрібно сказати - ходив, а не ходилаВ». Але коли його запитують, чому так не можна говорити, він неодмінно відповідає: В«Так не говорять, так неправильноВ». Він ще недостатньо усвідомлює і не вміє формулювати правила, якими вже практично користується у своїй промові [1, с. 31]. p> Фізіологічною основою почуття мови є динамічний стереотип, що складається на рівні другої сигнальної системи під впливом досвіду мовного спілкування з оточуючими. Такий стереотип являє собою систему узагальнених часових зв'язків між словесними подразниками, відповідних граматичним особливостям мови. Коли дитина спостерігає подібні явища мови, наприклад, однотипне узгодження дієслів і прикметників з родом іменника, в його мозку відбувається генералізація, узагальнення відповідних нервових зв'язків. У результаті він починає змінювати і погоджувати нові слова за аналогією з тим, як він це робив зі старими, вже відомими йому словами [5, с. 19]. p> Практичні мовні узагальнення допомагають дитині правильно говорити. Однак у силу надмірної генералізації, недостатньою диференційованості граматичних відносин маленькі діти часто допускають характерні помилки. Так, засвоївши на третьому році життя вираз В«стукати молоткомВ», дитина за аналогією з ним говорить В«їсти ложечки В»,В« витирати ганчірочки В»і т. д. Лише згодом в результаті досвіду спілкування з оточуючими людьми він починає диференціювати закінчення іменників в орудному відмінку, враховуючи їхній рід.
Формування почуття мови має дуже важливе значення в розвитку дитячої мови. Воно є істотною умовою правильної побудови усного мовлення у дошкільника і створює необхідні передумови для свідомого засвоєння граматики в період шкільного навчання.
В
1.2 Формування мови дітей дошкільного віку
У процесі розвитку мовлення дитина повинна засвоїти не тільки нові слова, але і їх значення. Значення слів, як було вже зазначено, являють собою узагальнення ряду подібних предметів або явищ. Тому оволодіння значенням слова є складним завданням для дошкільника, що володіє ще обмеженими знаннями і недостатнім умінням узагальнювати.
Іноді трапляється, що дитина, засвоївши-яке слово, не розуміє ще його дійсного значення і тлумачить це слово по-своєму, у відповідності зі своїм обмеженим досвідом.
Вихователь повинен стежити за тим, щоб, засвоюючи нове слово, дитина разом з тим правильно зрозумів його значення. Мова дитини набуває різний характер на різних етапах дошкільного дитинства. Мова дітей молодшого дошкільного віку має ще багато рис, характерні для мови дитини ран...