Падає і загальноосвітній рівень сельчан, вступають в працездатний вік, все гостріше відчувається дефіцит кваліфікованих кадрів масових професій [5].
Проблеми розвитку сільських територій та сільської економіки пов'язані з взаємно обумовленими процесами урбанізації індустріалізації, в рамках яких відбувається концентрація капіталу і праці в містах. В результаті економіка перетворюється на поляризоване, але національно інтегроване простір, в якому міста функціонують як центри, активізуючи внутрішньо-і міжрегіональні зв'язки, концентруючи основну частину населення, культурне життя, комерційну та промислову діяльність. У сільській місцевості продовжують домінувати Галузі аграрного сектора.
Безпосередньо проблема розвитку сільської економіки виникла в регіонах і країнах, де занадто велика кількість людей залишалося на землі, перешкоджаючи перетіканню робочої сили в міста і сповільнюючи процес створення конкурентоспроможного та ефективного аграрного сектора. Була визнана необхідність поліпшення зв'язків таких регіонів з динамічно розвиваються центрами і розширюються секторами економіки. Однак до кінця не було ясно, який повинен бути баланс інтересів між міською та сільською економікою. Як закономірний підсумок нерівноцінних обмінних відносин аграрного сектора з урбанізованими, промисловими полюсами зростання спостерігався постійний відтік населення навіть на територіях з высококоммерциализированной аграрної економікою [6].
2. Естественноісторіческіе закономірності пов'язані з особливостями сільського господарства - залежністю від природних факторів, зони розташування підприємства, умов організації виробництва.
Можна прийняти правильні організаційні рішення, але непередбачені обставини (град, посуха, епідемії, хвороби рослин і тварин) не дозволять одержати намічений результат.
3. Екологічні закономірності пов'язані з тим, що сільське господарство ведуть у відкритому просторі, воно надає вплив на навколишнє середовище.
Всебічний облік екологічних закономірностей при організації агровиробництва носить багатоплановий характер. По-перше, сам процес сільськогосподарського виробництва у все більшій мірі схильний екологізації, а наукомісткі технології враховують високий попит споживачів на екологічно чисті продукти харчування (біопродукти). По-друге, при веденні сільського господарства необхідно постійно враховувати його вплив на навколишнє середу, дотримуватися екологічні норми, здійснювати комплекс заходів, спрямованих на збереження природних ландшафтів, і т. д. По-третє, всебічний облік екологічних закономірностей підвищує привабливість сільських територій, сприяє розвитку агротуризму, який у багатьох країнах став важливим джерелом зростання добробуту сільських жителів.
4. Закономірності ринкових відносин.
Ринкові закономірності для сільськогосподарських організацій мають свою специфіку. Це обумовлено, по-перше, тим, що співвідношення попиту і пропозиції...