користання трудових ресурсів слід звернути увагу на правильну оцінку дотримання встановленого ліміту чисельності працюючих, підсумків виконання встановлених завдань і темпів зростання виробітку одного працівника і одного працюючого, використання робочого часу, впливу цілоденних і внутрізмінних простоїв на продуктивність праці та обсяг продукції.
З цією метою проводиться оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, ефективність їх використання, рух робочої сили, а також вивчити ступінь продуктивності праці та фактори, що впливають на неї. p> Таким чином, в завдання аналізу використання трудових ресурсів входять:
В· в галузі використання робочої сили - оцінка забезпеченості підприємства необхідними кадрами за чисельністю, складом, структурою, рівнем кваліфікації; встановлення відповідності професійного складу та рівня кваліфікації працюючих вимогам виробництва; вивчення форм, динаміки і причин руху робочої сили, аналіз впливу чисельності працюючих на динаміку продукції; перевірка даних про використання робочого часу і розробка заходів кращого використання робочого часу і по усунення непродуктивних витрат робочого часу;
В· в галузі продуктивності праці - встановлення рівня продуктивності праці по структурних підрозділах; зіставлення отриманих показників з показниками попередніх періодів; визначення екстенсивних та інтенсивних факторів росту продуктивності праці; оцінка факторів, що впливають на зростання продуктивності праці, виявлення резервів подальшого зростання продуктивності праці та їх вплив на динаміку випуску продукції.
2.2Анализ забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
При вивченні показників трудових ресурсів в першу чергу звертається увага на то, як організація забезпечена необхідним персоналом. З цією метою розглядаються:
- склад і структура промислово-виробничого персоналу;
- забезпеченість організації та її підрозділів робітниками, адміністративно-управлінським персоналом;
- забезпеченість кваліфікаційним складом працюючих;
- рух робочої сили.
Працівники організації поділяються на дві основні групи:
1) промислово-виробничий персонал (ППП) - працівники, безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або обслуговують цей процес. У Зокрема, до ППП відносяться робітники, фахівці, адміністративно-управлінський персонал;
2) непромисловий персонал - працівники, безпосередньо не пов'язані з основною діяльністю організації, але створюють нормальні умови для відтворення робочої сили. До цієї групи працівників відноситься персонал житлово-комунальних господарств (ЖКГ), дитячих установ, організацій культурно-побутового обслуговування.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається шляхом порівняння фактичної кількості працівників за категоріями і професіями з плановою потребою. Особливу увагу приділяється аналізу забезпеченості підприємства кадрами найбільш важливих професій...