іналу на свій «мова мозку» у вигляді своєї внутрішньої програми;
· 2) він розгортає цю програму іншою мовою, як це робить будь розмовляє цією мовою (Комісарів В.М. Сучасне перекладознавство, 2002).
Основними напрямками психолінгвістичного аналізу в теорії перекладу є:
· моделювання процесу перекладу;
· вивчення пісхологіческіх механізмів різних видів перекладу;
· перекладацька компетенція як здатність переводити.
Питання створення психологічної моделі перекладу сходять до праць американського переводоведов Юджина Найди.
В основу запропонованої ним моделі покладено бачення перекладацького процесу як процесу психологічного, що складається з стадій:
· сприйняття та аналізу вихідного повідомлення;
· перенесення підданого аналізу матеріалу на мову перекладу (перекодування);
· стадію породження повідомлення мовою перекладу.
В залежності від виду перекладу в дію вступають ті чи інші психологічні механізми:
· в усному перекладі особливо велика навантаження на пам'ять. Розумові механізми працюють в стресовій ситуації. Складні умови висувають на перший план доведені до досконалості навички та вміння в письмовому перекладі функціонування розумових механізмів відбувається в спокійних умовах. У фокусі уваги - стадія породження якісного переказного тесту.
· в синхронному перекладі стадії сприйняття і породження висловлювання мовою перекладу протікають практично одночасно. Включається механізм імовірнісного прогнозування.
Суть механізму імовірнісного прогнозування в тому, що «в процесі сприйняття вихідного повідомлення перекладач висуває припущення про те чи іншому смисловому завершенні авторського висловлювання». У коло психолінгвістичних проблем перекладу входить спроба психологічного заснування «перекладацької компетенції».
Перекладацька компетенція розглядається як сукупність ряду компонентів:
· рецептивного (здатність до розуміння вихідного повідомлення) і репродуктивного (здатність до створення тексту мовою перекладу);
· мовного (необхідний рівень володіння мовами оригіналу та перекладу) і позамовних (володіння елементами зіставляються культур).
Висновок
1. Теорія перекладу - охоплює будь-які концепції, положення та спостереження, що стосуються перекладацької практики, способів і умов її здійснення, різних факторів, що на неї прямий або непрямий вплив.
. У перекладознавстві існує 3 різних теорії щодо переводимости вихідного тексту на переводить мову.
. Можна виділити 6 рівнів пошуку одиниць перекладу. Існує 4 способи пошуку одиниці перекладу вихідного тексту на переводить мову.
. В основі психолингвистической моделі лежить психолінгвістична модель мовної діяльності. Відповідно до цієї моделі, переклад здійснюється у два етапи.
. Найбільш популярна в перекладознавстві психолінгвістична модель, запропонована німецьким вченим О.Каде.
. У моделі О. Каде, за основу береться схема акту комунікації. Функція перекладу полягає в декодуванні тексту на Я1, перекодуванні, тобто зміні коду, і реалізації тексту на Я2.
Список використаної літератури
1.Іванов А.О. Безеквівалентна лексика: навчальний посібник/А.О. Іванов.- СПб .: Філологічний факультет СпбГУ; Изд-во С.-Петерб. ун-ту, 2006. - 192 с.
2.Карасік В.І. Мовна особистість перекладача і типи перекладу//Переклад і комунікація: матеріали наукової конференції «Лінгвістичні основи міжкультурної комунікації». Секція" Переклад та міжкультурна комунікація». 14-15 листопада 2003 Нижній Новгород: НГЛУ ім. Н.А.Добролюбова, 2003. - С. 51-61.
.Катфорд Д.К. Лінгвістична теорія перекладу: Про одному аспекті прикладної лінгвістики: пров. з англ.- М .: Едіторіал УРСС, 2004. - 208 с.
.Коміссаров В. Н. Загальна теорія перекладу (Проблеми перекладознавства у висвітленні зарубіжних вчених). М .: ЧеРо, 1999. - 136 с.
.Коміссаров В.Н. Сучасне перекладознавство. Навчальний посібник.- М .: ЕТС, 2002. - 424 с.
.Крупнов В.Н. У творчій лабораторії перекладача. М .: Міжнародні відносини, 1996. - 192с.
.Латишев Л.К. Курс перекладу: Еквівалентність перекладу та способи її досягнення.- СПб; М., 1992. - 284 с.
.Міньяр-Белоручев Р.К. Теорія і методи перекладу.- М .: Московський ліцей, 1996. - 208 с.
.Нелюбін Л.Л. Введення в техніку перекладу.- М .: Флінта: Наука, 2009. - 216 с.
.Нелюбін Л.Л.,...
