онтування вже докладно розглянуто нами в рамках методів дисконтування доходів.
. 2 Процедура оцінки
Оцінка підприємства проходить в 4 етапи:
Аналіз фінансової звітності та її нормалізація
Вибір величини капіталізується доходу
Розрахунок ставки капіталізації
Визначення ринкової вартості підприємства
Перший етап аналіз фінансової звітності та її нормалізація, оцінювач аналізує фінансову діяльність компанії і приводить її в порядок.
На другому етапі оцінювачу необхідно вибрати показник доходу, який буде використовуватися в розрахунках. У якості такого показника можуть використовуватися: прибуток, грошовий потік, дивіденди, грошова виручка від реалізації продукції. Найбільш часто для оцінки використовується показник чистого прибутку.
Оцінка на базі чистого прибутку застосовується для підприємств мають значну вартість основних фондів, для яких велике значення має політика капітальних вкладень і амортизаційних відрахувань. [16]
Показник дивідендів застосовується для оцінки неконтрольних пакетів акція, а так само в тих випадках, коли покупці акцій вважають, що їх вартість визначається торбою принесених дивідендів.
Показник грошової виручки від реалізації продукції застосовується при оцінки підприємств торгівлі та сфери послуг.
Після вибору показника необхідно визначити період часу діяльності підприємства, результати якого будуть капіталізовані. Оцінювач вибирає з наступних варіантів:
Дохід року, наступного за датою оцінки - даний варіант використовується, коли доходи оцінюваного підприємства стабілізувалися.
Середньозважена або середньоарифметичне значення доходу за останні трьох, п'яти років - даний метод застосовується, коли в динаміці доходу склалася певна тенденція.
Дані про доходи за останні два, три роки і прогнозна оцінка доходу найближчих двох, трьох років - даний варіант застосовується, коли спостерігається коливання доходів оцінюваного підприємства.
Ставка капіталізації - ставка доходу, яку вимагає інвестор. Для розрахунку ставки капіталізації можуть використовуватися такі методи:
Розрахунок ставки капіталізації на основі ставки дисконтування:
де R - ставка капіталізації, - середньорічні темпи зростання показників доходу, які використовуються для оцінки.
Аналіз ринкових аналогів - ставка капіталізації розраховується на основі ринкових даних по доходах і цінами продажу порівнянних підприємств.
Розрахунок ставки капіталізації на основі термінів окупності інвестицій:
де T - термін окупності в роках.
Метод капіталізації доходу в Російській оцінній практиці застосовується рідко, оскільки метод дає коректну величину ринкової вартості тільки за умови, що оцінюване підприємство приносить стабільні доходи.
Висновок
Метод капіталізації прибутку є одним з варіантів дохідного підходу до оцінки бізнесу діючого підприємства. Як і інші варіанти дохідного підходу, він заснований на базовій посилці, відповідно до якої вартість частки власності в підприємстві дорівнює поточної вартості майбутніх доходів, які принесе ця власність.
Основна перевага - простота розрахунків. Інша перевага полягає в тому, що метод прямої капіталізації так чи інакше безпосередньо відображає ринкову кон'юнктуру.
Одним із спірних питань оцінки бізнесу є оцінка малого бізнесу. В даний час в Російській Федерації безліч компаній в своїй роботі використовують спрощену систему оподаткування. Це сильно ускладнює роботу оцінювача бізнесу при оцінці вартості таких підприємств. Це пов'язано з тим, що бухгалтерський облік у таких об'єктів оцінки не поставлений, немає переліку основних засобів, дебіторської та кредиторської заборгованості й інших необхідних даних. Оцінка основних засобів діючого підприємства на ССО заснована на даних Замовника «зі слів» або «за інформацією». Документального підтвердження наявності основних засобів у власності, як правило, немає. Ринкова оцінка такого бізнесу можлива в рамках тільки дохідного підходу. Але й тут виникають проблеми. Якщо об'єктом оцінки виступає об'єкт малого бізнесу з фондомістким характером надаваних послуг (наприклад, магазин або готель) то спрогнозувати грошові потоки і в підсумку визначити вартість такого бізнесу не складно. Але якщо ми визначаємо вартість бізнесу, заснованого на надання послуг таких як аудит, консалтинг, посередницька діяльність, оптова торгівля, та та ж сама оціночна діяльність, то тут виникає проблема клієнтської бази або оцінка особистого внеску керівника...