d rowspan=2 valign=top>
Кількість
Термін використання машин
Примітка
Початок
Кінець
Екскаватор зворотна лопата ЕО-3322
Ємність ковша
0,4 ​​м 3
1
24.03.07. /Td>
04.04.07
Риття котлованів
Бульдозер ДЗ-18
Довжина відвалу
2520мм
1
05.04.07
10.08.07. /Td>
06.04.07.
23.08.07.
Зворотній засипка, пристрій основи під підлоги
Кран СКГ-30
Довжина стріли
20 м, гусек 7,68 м.
1
05.04.07.
15.05.07. /Td>
Монтаж ж. б конструкцій,
Автокран КС-4571
Вантажопідй. 16т
1
02.04.07. /Td>
18.04.07. /Td>
Установка віконних блоків
Каток ДУ-47 А
Маса 8т
1
28.09.07
17.10.07. /Td>
Пристрій бетонних підлог
Трамбовка електрична самопередвигающееся ІЕ-4502
В
1
06.04.07
11.04.07
Ущільнення засипки.
В
4.1 Складання мережного графіка
У будівництві великого об'єкта беруть участь десятки організацій, що виконують сотні і тисячі робіт, між якими існує велика кількість залежностей і зв'язків, обумовлених різними причинами - технологією виробництва робіт, об'ємом наявних ресурсів, природно-кліматичними умовами, законодавчими актами і т.д.
Для подібних об'єктів традиційні методи планування комплексу робіт, а також методи управління їх здійсненням не забезпечують чіткої координації діяльності всіх організацій, не дозволяють зосередитися на вирішенні найбільш важливих завдань, не дають можливості судити про те, наскільки обгрунтовані терміни реалізації проекту, не дозволяючи-ють об'єктивно оцінювати перспективи будівництва в намічений термін.
Мережеві графіки (мережі), наочно відображають порядок виконання окремих робіт, передбачених проектом, в часі, а також зв'язки} між ними, значною мірі полегшують процес управління будівництвом. Мережа є не тільки зручним засобом зображення вихідного плану реалізації проекту, а й являє собою математичний об'єкт, який можна глибоко проаналізувати, отримуючи в результаті цінну інформацію. Мережа - це модель реалізації проекту, на якій можна експериментувати і з'ясовувати до яких результатів призведе те чи інше рішення. За допомогою мережевої моделі можна здійснювати пошук оптимальних або близьких до них рішень, а також прогнозувати ймовірність завершення у встановлені терміни окремих частин або проекту в цілому.
В
5. Розрахунок потреби в складах, тимчасових будівлях, спорудах, воді та електроенергії
5.1 Визначення площ складів
Добовий витрата матеріалів g c визначається за формулою:
g c = Qk 1 /T,
де
Q - загальна потреба в даному виді матеріалу;
Т - число днів споживання матеріалу;
K 1 - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів і виробів, орієнтовно приймається рівним 1,3.
Запас матеріалу на складі Р визначається за формулою:
P = g c xT 3 xk 2
де Т 3 - Число днів запасу;
k 2 - коефіцієнт нерівномірності надходження = 1,1. br/>
Корисна площа складу F, займана покладеним матеріалом, визначається за формулою: F = P/V
де V - кількість матеріалу, укладається на 1м 2 площі складу.
Загальна площа складу S, включаючи проходи:
S = F/ОІ
Де ОІ - коефіцієнт використання площі складу
Таблиця 5.Определеніе площ складів. /Span>
Найменування
матеріалів
Од.
Змін.
Q
T
g c
T 3
P
V
F, м 2
ОІ
Схожі реферати:
Реферат на тему: Розробка основних документів проекту виконання робіт (ППР) на пристрій гідр ...Реферат на тему: Розробка основних документів проекту організації робіт і проекту виконання ...Реферат на тему: Методи визначення гранулометричного складу матеріалуРеферат на тему: Організація будівельного комплексу промислових об'єктів з елементами пр ...Реферат на тему: Розробка проекту виробництва геодезичних робіт для забезпечення висотного б ...
|
Український реферат переглянуто разів: | Коментарів до українського реферату: 0
|
|
|