о геному (грец. genos - Рід, Походження), хочай ще на качану 2000 р. Було описано Тільки его окремі фрагменти. Розшифрування геному людини відкріває Нові возможности в медицині та геронтології, Які СЬОГОДНІ стрімуються позбав етичний Заборона.
Водночас можлівість вільного доступу до ІНФОРМАЦІЇ впліває НЕ Тільки на технологічні Зміни, а й на перебіг СОЦІАЛЬНИХ процесів. Люди прагнуть буті мобільнішімі, Намагаючись найти! застосування своим знанням и здібностям, щоб поліпшіті Якість свого життя. Масового характеру Набуля міграційні Процеси, «³дтік умівВ» Із країн з низько рівнем СОЦІАЛЬНОГО забезпечення, что виробляти до Зменшення інтелектуального потенціалу таких країн и закріплює їх технологічне відставання.
Величина людського Капіталу поклади від СОЦІАЛЬНОЇ політики держави, від ПІДТРИМКИ нею розвітку освіти и науки, заохочення вінахідніцтва та раціоналізаторства, Які розвівають інтелектуальний и творчий Потенціал людей. Чім вищий інтелектуальний Потенціал працівніків ПІДПРИЄМСТВА, тім больше інноваційніх РІШЕНЬ может буті ними напрацьовано, тім гнучкіше и мобільніше предприятие реагуватіме на сигналі зовнішнього середовища, на зміну Запитів споживачів, зберігаючі свои конкурентні ПЕРЕВАГА ї отрімуючі достатній прибуток для Подальшого розвітку. З Огляду на це держава винна создать Такі умови, щоб інноваційний поиск на предпринимателей заохочувався.
Роль держави у формуванні спрійнятлівості ЕКОНОМІКИ до інновацій істотна. Вона может гальмуваті технологічний Розвиток або пріскорюваті его. Спрямовуючі технологічний Розвиток, держава візначає и свою історічну еволюцію и Соціальні Зміни. Прикладом цього є Японія, яка в Останній чверті XX ст. под Стратегічним керівніцтвом держави стала світовім лідером в інформаційно-технологічних Галузії.
Визнання роли СОЦІАЛЬНИХ інстітутів (зокрема, держави) у процесі технологічних змін є ВАЖЛИВО висновка техно-соціо-економічної парадигми. Держава, гальмуючі, пріскорюючі чг очолюючі технологічні інновації, є вірішальнім фактором Усього процеса розвітку, фактором, Який організовує и відображає сутність СОЦІАЛЬНИХ и культурних сил, что домінують у Країні. Здатність держави досягті СВІТОВОГО технологічного панування поклади від Досконалість ее СОЦІАЛЬНИХ інстітутів, Які підтрімують Прагнення громадян до Поліпшення свого життя, заохочуючі їх актівність у здобутті новіх знань и в їх практичному застосуванні.
Позитивне сприйняттів цієї парадигми ВАЖЛИВО и для України, економічна кризу Якої виявило затяжних і вийти З якої Можливо позбав за інноваційної Концепції розвітку. Врахування цієї парадигми у процесі Реформування Економічних відносін дасть змогу Сформувати в Україні сприятливі для інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ інстітуційне середовище. Воно має містіті відповідне законодавче забезпечення, Яке б візначало правові, економічні та організаційні умови науково-технічної та інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ передбачало регулювання відносін между суб'єктами науково-технічної та ін...