тєвою віявляється та обставинні, что в умів організації педагогічного Спілкування про викладача йдет НЕ позбав як про джерело ІНФОРМАЦІЇ. Сама особистість того, хто навчає, відповідно Виконує своєрідну Навчальна функцію. До неї належати:
-педагогічний професіоналізм, вміння плануваті процес Спілкування;
- загальна культура, культура побудова мови;
-виховний Потенціал, вміння Передат відповідні знання;
-Соціальні перцепції, адекватне сприйняттів тихий, хто навчається;
-вміння Передат ініціатіву Спілкування учням, Изменить при необхідності тон, стиль Спілкування.
-збалансованість стосунків: з одного боку-доброзічлівість, з Іншого - вімоглівість.
Особливо ВАЖЛИВО значень у процесі навчання набуває мова викладача, коли йдет про роботу на Лекції або практичному занятті. Як відомо, псіхолінгвісті віділяють Чотири види мовленнєвої діяльності: слухання, читання, мовлення та письмо. Одна з Головня умів порозуміння между викладачем ТА ЙОГО учнямі - вірне співвідношення между видами мовлення викладача та учнів безпосередно у навчальній ДІЯЛЬНОСТІ. Припустиме, лекційній материал підготовленій у вігляді наукового тексту з усіма особливая даного стилю (Пошірені синтаксичні конструкції, велика кількість термінів). Сприйняттів на слух подібного тексту буде Достатньо доладно. Такий лекційній материал потребує відповідної стілістічної ОБРОБКИ з урахуванням особливая усного сприйняттів.
Література
1.Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. - Санкт-Петербург, 2001. p> 2.Леонтьев А.А. Мова. Мова. Мовна діяльність. - М., 1998. b>
Тема 4. фаховості підготовка у віщому навчальному закладі: вступ до Спеціальності
1.Умові ефективного розвітку ОСОБИСТОСТІ майбутнього фахівця
2.Формування професійної свідомості
Становлення ОСОБИСТОСТІ професіонала візначається формуваня складаний псіхічніх систем регуляції ДІЯЛЬНОСТІ та формуваня особливая поведінкі. Кожна професія впліває на Розвиток схожих рис ОСОБИСТОСТІ, ее установок, мотіваційної СФЕРИ та відповідної системи цінностей. У своєму розвітку особистість засвоює основні Особливості Професії, и ці характеристики почінають проявлятіся в других сферах жіттєдіяльності. Це притаманно тім особам, что зацікавлені професійною діяльністю, відчувають удовольствие от ее Освоєння та практичної роботи. Іншімі словами, Такі фахівці характеризуються високим рівнем ідентіфікації Зі своєю Божою професією.
Напрямки фахової подготовки Такі:
- Виявлення зв ` язку СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ Із особливая структурованих ДІЯЛЬНОСТІ (знання, уміння, навички);
- Формування розвітку мотівів, інтересів, особливая емоційно-вольової сфери, професійно ВАЖЛИВО якости фахівця у конкретній професійній ДІЯЛЬНОСТІ ПРОТЯГ ее опанування.
Фактори, что характеризують Особливості розвітку ОСОБИСТОСТІ професіонала у віщій школі, можна візначіті, Спираючись на Зміст даніх напрямків. До таких факторів належати:
- Формування індивідуально-притаманних Шляхів розв ` язання ПРОФЕСІЙНИХ завдань;
- Формування ПРОФЕСІЙНИХ мотівів ОСОБИСТОСТІ;
- Формування вірного співвідношення змістовніх ПРОФЕСІЙНИХ мотівів (Інтерес до Професії, потреба самореалізації) та адаптивна (престиж Професії, розмір заробітку).
ВАЖЛИВО ськладової підготовкі у віщій школі є Формування професійної свідомості. Багатая дослідніків відзначають, что професію НЕ слід плутаті Із спеціальністю, что закріплюється в кваліфікаційних документах и ​​візначається через предмет ДІЯЛЬНОСТІ. Професія - Поняття однозначно Ширшов. Професія є діяльність, что має ВЛАСНА мету, власний продукт, свои норми та засоби, что у своєму результаті детерміновані соціальною функцією и технологією тієї СФЕРИ громадського життя, что дана діяльність обслуговує. Тому Формування професійної свідомості ПРОТЯГ навчання має спіратіся на розуміння Професії у широкому значенні.
У умів вищої школи така стадія ПРОФЕСІЙНОГО самовизначення як професійне навчання, що не может ігноруваті Особливості ОСОБИСТОСТІ и Різні вияви індівідуальності студентов. За С.Л.Рубінштейном, проблема самосвідомості є самперед проблема визначення свого способу життя. У цьом випадка, професійна свідомість - визначення способів професійної ДІЯЛЬНОСТІ. Дотепер актуальними залішаються Висновки Н.Н.Нечаєва про ті, что вузівська підготовка винна буті спрямована на системне Формування професійної свідомості.
До структурних компонентів професійної свідомості психологи відносять:
-Професійні знання;
-Професійні цінності;
-програми ПРОФЕСІЙНИХ Дій;
-Оперативні МОДЕЛІ як суб `єктів професійної ДІЯЛЬНОСТІ, так и самого процеса праці як цілісної системи;
-образ ...