stify"> До обставин, які підлягають встановленню в суді, відноситься перш за все, в інтересах чи дитини провадиться усиновлення. Суд повинен з'ясувати, чи можуть усиновлювачі (в межах здібностей і майнових можливостей) підготувати дитину до самостійного життя в суспільстві, чи забезпечать рівень життя, необхідний для її фізичного та розумового розвитку, захист його прав та ін Про це можуть свідчити результати поетапного тестування кандидатів в усиновлювачі, характеристики з місця роботи і проживання заявників, медичний висновок про стан здоров'я цих осіб, довідка з місця роботи про займану посаду і розмір заробітної плати, податкова декларація про отриманий дохід, документи про наявність житлової площі, акт обстеження умов життя заявників, документ про освіту, висновок органів опіки та піклування і інші. Крім того, у суді має бути з'ясовано, склалися чи особисті стосунки між дитиною та заявником. При розгляді справ даної категорії суди повинні ретельно досліджувати докази, перевіряти всі мають значення для справи обставини з метою дотримання інтересів дитини. p align="justify"> В даний час одноособовий розгляд суддею справ даної категорії, як правило, носить формальний характер і грунтується тільки на представлених доказах та укладанні органів опіки та піклування. Щодо даного питання видається більш правильною точка зору Г.І. Абраменко [7], Г.І. Вершиніної [8]. У своїх роботах автори дотримуються думки про те, що справи, пов'язані із захистом прав неповнолітніх, повинні розглядатися колегіальним складом суду. Підтримуючи їх думку вважаємо за необхідне ввести колегіальне розгляд справ про усиновлення з урахуванням того, що дана категорія справ вимагає від суддів не тільки знання правових питань, а й певної психологічної та педагогічної підготовки. p align="justify"> У відповідності зі ст.122 КпШС розгляд справ про усиновлення в суді передбачає обов'язкову участь усиновителя (усиновителів), представника органу опіки та піклування, прокурора, а у справах про міжнародне всиновлення - представника Національного центру усиновлення. За змістом зазначеної норми можна зробити висновок про те, що виключення тут не допустимі. На наш погляд для забезпечення всебічного розгляду судами справ про усиновлення норми ст.3934 ЦПК і ст.122 КпШС необхідно розширити, надавши право самій дитині (у тому числі і не досягла 10 років) брати участь в якості обов'язкової сторони при розгляді в суді справ даної категорії . Як показує зміну практики, письмову заяву про згоду дитини на усиновлення не завжди висловлює його справжню волю, тому вважаємо за необхідне вислухати дитину в судовому засіданні. Такий захід, на наш погляд, дозволить з'ясувати справжнє волевиявлення дитини щодо її усиновлення. p align="justify"> Вважаємо за необхідне зазначити, що закон не визначив батьків дитини як обов'язкових учасників процесу. Незважаючи на те, що їх згода все ж є істотною умовою усиновлення, представляється невірним з морально-етичного б...