вленого документа (якщо заробітна плата отримана за дорученням).
На останній сторінці платіжної відомості заповнюються підсумкові рядки за сумами виплаченої і невиданий (депонованої) заробітної плати.
Середнім і малим організаціям доцільно застосовувати комбіновану розрахунково-платіжну відомість (форма № Т - 49), особливість якої полягає в тому, що по ній проводяться не тільки розрахунки, але і здійснюється виплата заробітної плати. Для цього в даному документі є додаткова графа, в якій працівники розписуються за отримані суми оплати праці.
На титульному (заголовному) аркуші розрахунково-платіжної відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника та головного бухгалтера організації або осіб, на це уповноважених.
При використанні розрахунково-платіжної відомості допускається не заповнювати інші розрахункові та платіжні відомості.
Згідно з трудовим законодавством робітникам і службовцям оплачуються, крім опрацьованого, окремі випадки невідпрацьованого часу. В основі розрахунку сум цих виплат лежить середній заробіток. Такими найбільш поширеними випадками є відпустки і тимчасова непрацездатність працівників.
Право на отримання першої відпустки виникає у працівників 11 місяців після вступу на роботу в організацію, за винятком працівників молодше 18 років; військовослужбовців, звільнених у запас і спрямованих на роботу в порядку організованого набору, - після закінчення трьох місяців роботи; жінок - перед відпусткою по вагітності та пологах або безпосередньо після нього; громадян, які зазнали радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС; одночасне надання відпустки всім працівникам; перекладу співробітника з іншої організації (якщо робочий період в сумі складе 11 місяців); сумісників, одночасно з відпусткою за основним місцем роботи і деяких інших категорій працівників.
Відпустка надається щорічно в строк, передбачений затвердженим в організації графіком відпусток. Перенесення відпустки допускається при тимчасовій непрацездатності, призов працівника в армію, виконання державних або громадських обязанностей.Непредоставление відпустки протягом більш ніж два роки не допускається.
При припиненні трудових відносин працівник повинен отримати компенсацію за невикористані дні відпустки як за останній, так і за всі попередні роки. Компенсація виплачується тільки в разі звільнення, в інших випадках виплата грошової компенсації замість надання відпустки не допускається.
Якщо працівник звільняється до закінчення робочого року, в рахунок якого він вже використав відпустку повністю, за розпорядженням адміністрації у нього відповідно до Трудовим кодексом Російської Федерації утримується частина заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки. Для цього необхідний наказ керівника організації; при цьому згоди працівника не потрібно.
При настанні тимчасової непрацездатності працівникам нараховують допомогу. Джерелом оплати непрацездатності є частина коштів фонду соціального страхування, що залишається в розпорядженні організації. Суми до оплати розраховуються на підставі табеля і листка непрацездатності лікувального закладу (зовнішній распорядительно-виконавчий разовий первинний документ).
Допомога з тимчасової непрацездатності...