Р для різних операцій механічної обробки для розглянутого техпроцесу доцільно застосувати Емульсол ЕГТ ТУ 38.101149.
Емульсія Емульсол ЕГТ ТУ 38.101149 має однакові технологічні властивості з кращими закордонними синтетичними і емульсійними мастильно-охолоджуючими технологічними засобами. При використанні цієї емульсії стійкість інструменту збільшується в три рази в порівнянні зі стійкістю при обробці без СОТС. Причому, розпорошення СОТС в зоні різання збільшує стійкість інструменту в п'ять разів. Дана емульсія успішно застосовується на заводах.
1.9.2 Розрахунок режимів різання
У відповідності із завданням необхідно розрахувати режими різання і визначити час для операції 105. Для решти операцій режими підбираються за довідниками: для обробки різанням використовується довідник/3 /, для визначення часу - /4/.
Вихідні дані для розрахунку режимів різання: матеріал Сталь 40Х ГОСТ 4543-71, обробка ведеться на токарному верстаті. Обробляється зовнішня поверхня діаметром 216h12.
Вибирається подача: для чорнового розточування S=0,30 мм/об;
Швидкість різання розраховується за формулою:
(1.23)
де С V - постійна величина, при матеріалі інструменту - твердий сплав і оброблюваному матеріалі - сталь
З V=90 для точіння;
m, x, y, - коефіцієнти при ступенях, для тих же параметрів обробки, що і постійна З V приймаються відповідно рівні 0,2; 0,9; 0,75;
Т - стійкість токарного різця, Т=60 хв;
t - глибина різання t=1,0 мм при чорновому точінні;
До V - поправочний коефіцієнт, що враховує фактичні умови різання.
Поправочний коефіцієнт визначається за формулою:
До V=К MV? До ІV? До Пv, (1.24)
де К MV - коефіцієнт, що враховує оброблюваний матеріал, К MV=0,9;
До NV - коефіцієнт, що враховує інструментальний матеріал, К NV=1;
До Пv - коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки,
До Пv=0,9;
До j V - коефіцієнт, що враховує головний кут в плані різця,
До j V=1,2;
До rV - коефіцієнт, що враховує радіус при вершині різця, К rV=0,9
Тоді
До V=0,9? 1? 09? 1,2? 0,9=0,87
Швидкість різання для точіння:
Визначається частота обертання інструменту n за формулою:
(1.25)
Частота обертання для точіння
Приймається найближча за стандартним ряду величина обертання інструменту n прчерн=125 об/хв. Розраховується фактична швидкість різання:
(1.26)
для точіння
Розраховується головна складова сили різання при розточування:
(1.27)
де С Р - постійна величина, С Р=40;
x, y, n - коефіцієнти при ступенях, відповідно рівні 1,0; 0,35; 0;
До Р - поправочний коефіцієнт, що залежить від фактичних умов різання.
Поправочний коефіцієнт визначається за формулою:
До Р=К МР? До j Р? До g Р? До l Р? До Rр, (1.28)
де К МР, К j Р, К g Р, К l Р, К Rр - поправочні коефіцієнти враховують геометричні параметри ріжучої частини інструменту відповідно рівні 1,20; 1,08; 1,1; 1; 0,87.
Тоді
До Р=1,20? 1,08? 1,1? 1? 0,87=1,24.
Визначається сила різання для точіння:
P Z=10? 40? 1,0 1? 0,3 0,35? 84,7 0 · 1,24=325,4 Н.
Потужність при точінні розраховується за формулою:
(1.29)
Тоді
Решта режими різання підбираються за довідковими нормативам, режими різання наведені в технологічному процесі ТПЖА.02100.216.01.
1.9.3 Нормування операцій
Вихідні дані:
Найменування операції: токарно-гвинторізна №105.
Найменування верстата - Токарно-гвинторізний мод. 16К20.
Найменування деталі - Блок шестерень.
Оброблюваний матеріал, маса деталі-Сталь 40Х, маса - 13,5кг.
Спосіб установки - патрон трёхкулачковий.
Умови організації праці - це...