робництва, а й загрожує здоров'ю і життю споживачів. Спроби центральних органів виконавчої влади переломити цю тенденцію, ввівши порядок супроводження товарів копіями сертифікатів відповідності та копіями свідоцтв про визнання відповідності на захищених голографічними елементами бланках, зазнали поразка через громіздкість і високу вартість цього механізму. У такій ситуації торгівля не подає позитивних сигналів товаровиробникам про необхідної продукції, виробляти нові її зразки і практично Уніч-Тожа умови для добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку.
Можливість подолати знижену відповідальність роздрібній торговельній мережі перед споживачем за якість товарів, пропонованих до продажу, потрібно шукати в принципово іншому напрямку, який пов'язано не з адмініструванням по відношенню до товародвижению, а з упорядкуванням торговельної діяльності на внутрішньому ринку. Ключовим питанням на цьому шляху є зменшення обсягів роздрібного товарообігу підприємців - фізичних осіб, які здійснюють торговельну діяльність через дрібнороздрібні об'єкти, розміщені на ринках і в інших місцях. Сьогодні в економіці України спостерігаються протилежні тенденції. Якщо в 2003р. обсяг дрібнороздрібної торгівлі склав 34,9% обороту роздрібної торгівлі (без урахування ресторанного господарства), то в 2006 р. - 39,4%. В абсолютних цифрах це означає, що в 2006 р. населенню було продано споживчих товарів на суму 34,8 млрд. грн. через дрібнороздрібні торгові об'єкти, які не мають належним чином обладнаного торгового залу, торгово-технологічне-кого обладнання, реєстраторів розрахункових операцій, тобто засобів гарантування якості товару і чіткої системи відповідальності перед покупцем за безпеку його споживання. Якщо врахувати той факт, що в 2006 р. в економіці України було вироблено споживчих товарів на суму 48,3 млрд. грн., то можна тільки здогадуватися, яка частина виробленого продукту реалізована через роздрібні торговельні підприємства, які є господарським статутним ланкою з правами юридичної особи і можуть реально своїми активами, у разі продажу недоброякісної продукції, відшкодувати споживачеві завдану шкоду.
Для зменшення товарообігу в дрібнороздрібній торговельній мережі, яку формують підприємці - фізичні особи, центральним органам виконавчої влади слід було б перейти до регулювання асортименту споживчих товарів, які можуть продаватися в цій мережі, з урахуванням необхідності захисту прав споживачів і гарантування безпеки споживання. Ринок послуг дрібнороздрібної торгівлі в інвестиційно-споживчої моделі розвитку доцільно звузити до продажу сільськогосподарської продукції рослинного або тваринного походження. Це дасть поштовх до розвитку добросовісної конкуренції серед товаровиробників за збут своєї продукції на основі високих або принципово нових споживчих якостей через підприємства роздрібної торгівлі, що мають належним чином обладнані торгові об'єкти - магазини, універмаги, торговельні центри, міні-маркети, універсам...