Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Державно-правове становище українських земель у литовсько-польський Период (XIV - XVII ст.)

Реферат Державно-правове становище українських земель у литовсько-польський Период (XIV - XVII ст.)





ьманське віжем Куди-небудь поїхаті або піті и взяти Потрібний припас для себе и коней и за це ВІН має Заплатити у відповідності до постанови. А дрова мают брати там, де будуть стояти, но НЕ можна розбіраті Будинки і спалюваті паркани, ловити рибу у ставках и спускатся ставки, вітолочуваті озимину и ярові. А ЯКЩО бі хто спричинив Такої Шкоду, таких пан гетьман має Ланцюг закуваті, а крім того, вінуватець винен відшкодуваті спрічінену шкоду и Заплатити нав'язку за насильство.

А Якби хто, знаходячісь на службі Нашій, на війні, напавши на Іншого, на обоз або на стоянку и поранивши або вдарил кого, то такого, як розбійніка, позбавляють життя.


Розділ Третій

ПРО Вольності шляхти І ПРО Розширення ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА Литовсько


1. Господарь зобов'язується державу его мілості Велике князівство и панів радних.Наступні ні в чому НЕ прініжуваті

Такоже, ЯКЩО господь Бог з пріхільністю Поставив и дарує нам іншу державу або королівство, то ми НЕ Тільки ні в чому НЕ прінізімо державу нашу, Велике князівство Литовське, и радий наших, альо будемо охороняти від усякої ганьби и принижене, як це робів славної пам'яті батько наш во время свого щасливого панування.

2. Господарь зобов'язується розшіріті Велике князівство Литовське І що незаконно відібрано, повернути державі

Такоже володіння того Великого князівства Литовської НЕ зменшімо, а ті, Що буде несправедливо відторгнуте и неправильно взятого и потребуване, до володіння того князівства повернемо и повернена Хочемо.

3. Чужинці НЕ могут буті жалувані триманні и Звання

Такоже зобов'язуємося и обіцяємо, что у наших землях того Великого князівства ні ми, ні Наші нащадки Нікому з чужінців Не будемо давати у власність и в тримання земель, замків, міст и будь-яких Звань и чінів, альо Тільки місцевім уродженцям тихий земель названого Вище нашого Великого князівства.

4. Старі посади мают буті збережені

Такоже постановляємо: чи не Дивлячись на ті, что мі дали писане право землям Великого князівства Литовської, однак Нічим НЕ зменшуємо старих посад Віденського и Трокського воєводств та других, воєвод и каштелянів, и канцлерства, и маршальства Земська и маршальства Дворного, старост и врядніків наших; КОЖЕН Із них у своєму повіті винен Виконувати свои обов'язки: судити, управляти, посілаті своих децькіх и посади свои Виконувати відповідно до давно звичаю; Тільки судити повінні за цімі писаного права.

5. Тримання НЕ повінні відбіратіся за заочну обвинуваченого

Такоже державці дворів наших и тіуні за заочну обвинуваченого НЕ повінні нами позбавлятіся своих посад. А коли б когось Із врядніків Було обвінувачено перед нами як марнотратця, Який заподіяв Шкоду двору нашому, то обідві Сторони мают особисто з'явитися перед нами; после того як Сторони буде віслухано, вінуватій зазнає покарань. А без звинувачуй триманні відбіраті не будемо. p> 6. Господарь зобов'язується зберігаті УСІ колішні постанови, а Нові ухвалюваті з панами Раднов

Такоже усьо, что стосується Збереження Земська прівілеїв и звічаїв, Які в тихий прівілеях описано, підтверджено и ухвалено, або ухвалення новіх и Збільшення їх кількості, что сприян б Нашій и державній корісті, будемо вірішуваті и Виконувати Тільки за давнімі звичаєм, а такоже Із відома, и за Згідно радий наших Великого князівства Литовської. p> 7. Его Милість господарь зобов'язується зберігаті в цілості вольності княжат, панятія, шляхтічів и міщан

Зобов'язуємося Своїм ім'ям Господарсько зберігаті за всією шляхтою, княжатами, панами хоруговнімі и всіма боярами, міщанамі и їхнімі людьми свободи и вольності, что дані їм як нашими предками, так и нами.

8. Господарь дозволяє всім вільно віїжджаті Із земли господарської для навчання ліцарської справи в усякі земли, окрім земель ворожих

Такоже бажаємо, щоб означені Вище княжата и пані хоруговні, шляхтічі и бояри могли вільно віїжджаті з наших земель Великого князівства та других для відшукання Собі кращої долі и навчання ліцарської справи в усякі земли, крім земель непріятелів наших. Однак за відсутності тихий, хто віїхав, як и з ними, ані наша служба з їхніх маєтків не винних Припиняти для нас и наших нащадків, Скільки б разів НЕ Знадоби у відповідності до земської постанови.

А Якби сін поїхав у ліцарській деле, и залиша бацька, а батько помер, чи не залиша после собі опікуна над маєткамі, тоді ми, господарь, маємо над Тімі маєткамі Призначити опікуна, Який віконував бі Земська службу, а до пріїзду сина або брата маєтку НЕ тратити.

9. После смерти батьків, діти: сини и доньки, що не могут буті позбавлені Спадкового володінь

После смерти батьків, діти: сини и доньки, що не могут буті позбавлені маєтків, Отримання у спадщину від батька и діда, альо ці маєтки у відповідності до закону смороду Самі Зі своими Нащадки отримуються у повне володіння І як княжата и пані хоруговні, шляхтічі та м...


Назад | сторінка 8 з 38 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Джерела права Великого князівства Литовської
  • Реферат на тему: Становлення і розвиток держави і права Великого Князівства Литовського
  • Реферат на тему: Історія Великого Князівства Литовського
  • Реферат на тему: Статути Великого Князівства Литовського
  • Реферат на тему: Сутність державно-правового становища Великого Князівства Литовського в скл ...