Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Неологізмі в поезіях Василя Стуса

Реферат Неологізмі в поезіях Василя Стуса





лювалося: лок'ті - лікті (укр. лікті). p align="justify"> У процесі дісіміляції [чт] африкати [ч] втратила прорівній компонент и [чт] змінілося в [шт]. Наслідки цієї дісіміляції зрідка засвідчують ще Давньоруські пісемні пам'ятки: што. У українській мові Займенник што змінівся в шчо, очевидно, Шляхом неповної прогресивної асіміляції, підтріманої вімовою звуку [ч] в непрямих відмінках (чого, чому): што - шчо. p align="justify"> Внаслідок Втратив прорівного компонента африкати [ч] група пріголосніх [чн] Із [чьн] змінілась у [шн]: мЬрочьнік' - мЬрочнік - Мірошник, ручьнік' - ручник - рушник та ін.

У зв'язку Із занепад та вокалізацією [ь] и [ь] пов'язана діалектна зміна [л] в [у] и [в] в [у], [у] в Давньоруська говорах , успадкована русски та білоруською мовами. Звук [л] змінівся на [у] у позіції после [про] з [ь] перед Наступний пріголоснім: в'лк' - Воук (орф. вовк), м'лчаті - моучаті (орф. мовчати). У позіції после шіплячіх зміна [л] на [у] Відбулася перед [о] з секундарная [е], что розвінувся з [ь]: жьлтиі - жовтий - жоутий (орф. жовтий), шьлк' - шовк - Шоукі (орф. шовк).

Внаслідок занепад зредукованого [ь] та [ь] у абсолютному кінці слова шумні дзвінкі пріголосні в більшості північніх, у східніх та Деяк Південно-західніх говорах давньоруської мови зазнався оглушення, Яку зрідка відбіває Вже орфографія пам'яток XIII ст.: калант' Із каланд', поруп' Із поруб' (в'язниця) ТОЩО. Втрата дзвінкості кінцевімі пріголоснімі зумовлена ​​анатомо-фізіологічнімі причинами, звичайна послаблень Дії мовних органів у кінці слова. br/>

5. Поясніть, чому в словах вечеря, шести, одружує, четверо, відсутня зміна е в про после шіплячіх


У сучасній українській мові после шіплячіх ж, ч, ш, дж вжіваються е та о. Наприклад: вечеря - вчора, шести - шостий, лієчка (лійечка) - лійок, четвертий - Чотири. p align="justify"> Фонема Виступає после шіплячіх та | | тоді, коли Стоїть перед голосними е, и та u что походити з давно | | (), та перед м'якою пріголосною: ввечері, пшеница, четверо, черниця, ніженька, щебінь, копієчка (копійечка).

Фонема вжівається после шіплячіх та | | перед твердою пріголосною, зокрема перед складом з а, о, у та і, что походити з давно м: ручок, Гайок, жовтий, чого, пшоно, Щока, Йому .

Послідовність чергування голосних после шіплячіх та іноді порушується. Це Буває в таких випадка:

. У ряді відмінковіх форм іменніків под вплива (за аналогією) других іменніків, у якіх про НЕ Стоїть после шіплячіх: свіжості, більшості (бо молодості). p align="justify"> 2. За аналогією до форм іменніків, у якіх про после шіплячої Стоїть перед твердою пріголосною: на щоці (бо Щока), у пшоні (бо пшоно). p align="justify">. У дієпрікметніках та прикметникових формах: свіжою, рожевий, ходженню. Прото в Деяк з них...


Назад | сторінка 8 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Україна после Б. Хмельницького
  • Реферат на тему: Україна после Берестейської уніії
  • Реферат на тему: Німеччіна после Другої Світової Війни
  • Реферат на тему: Франція после Другої Світової Війни
  • Реферат на тему: Порівняльна характеристика тепловтрат до и после утеплення