ої демократії. Католицький клерикалізм виступив з претензіями на керівництво суспільством і на його порятунок від усіх бід не тільки на терені проповіді і політичної публіцистики, а й на арені політичної боротьби в умовах буржуазної демократії. У різних країнах стали організовуватися політичні партії, які виступали на виборах до парламентів під гаслом "Християнської демократії" і боролися за право очолити буржуазне держава. У Німеччині це була партія центру, що грала надалі аж до приходу до влади фашистів важливу роль у всьому державному механізмі німецького імперіалізму. В Австро-Угорщині такою була Християнсько-соціальна партія, що утворилася в кінці XIX в. і протягом декількох десятиліть знаходилася на авансцені політичної життя цієї держави.
При всій важливості для панівних класів тієї служби, яку ніс Ватикан щодо захисту їх інтересів, його відносини з основними буржуазними державами все ж далеко не завжди були безхмарними. У 70-х роках XIX в. виникли тертя між Ватиканом і Німецькою імперією, політика якої спрямовувалася Бісмарком. Вплив церкви на католицькі маси німецького населення, зосереджені переважно в південних районах об'єднаної Німеччини, уявлялося небезпечним щодо можливостей розвитку місцевого сепаратизму і опозиції верховенству Пруссії. Бісмарк поставив перед собою завдання підриву впливу католицької церкви в німецькому державі і зробив ряд заходів, які отримали популярність під назвою культуркампфа - боротьби за культуру.
Це звучало прогресивно і благородно найменування, зрозуміло, не відповідало суті справи; по суті йшла політична боротьба за політичні ж позиції в країні. Тим не менш культуркампф мав серйозний міжнародний резонанс. Його відгуки досить сильно позначилися в Австрії та Швейцарії, а особливо під. Франції і в Бельгії. У 80-х роках і французький уряд здійснив низку заходів, серйозно ослабили позиції католицької церкви в країні.
В основі такої політики буржуазних урядів лежала що мала глибокі соціально-історичні причини лінія перебудови релігійно-церковного механізму з феодального на буржуазний лад. Вплив церкви повинно було базуватися не на тому механізмі, який склався ще в середні століття, а на нових підставах, відповідних положенню і ідеології народних мас буржуазного суспільства.