Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Приватния театри

Реферат Приватния театри





бам подумки и забавамі хлопчикі пасябравалі. Менавіта гета сяброСћства пазней пасприяе цудоСћнай кар'ери: дерло Пасадена (гродзенскага падстарости) ен атримаСћ яшче плиг Князі Масальскім, гродзенскім старосце и надвірним літоСћскім падскарбі. У 1765 Годзе ТизенгаСћз становіцца надвірним падскарбіем літоСћскім и гродзенскім Старостав. p align="justify"> У 1774 Годзе Сћ Гродна приязджаюць цікавия вакалісти: Дж. Кампанучи, Ганна Давія, якія Сталі Сћ далейшим вельмі папулярнимі Сћ Санкт-Пецярбургу, а таксамо кампазітар Каміле Абате.У 1776 Годзе театр биСћ здольни вирашаць вялікія творчия завдань. ПоСћни репертуар яго невядоми, альо захаваліся звесткі пра пастаноСћкі на сцене Сћ 1778 Годзе опери А. Гретри В«МагніфікВ» (В«ВялікапишниВ»), камедиі П єра Бамарше В«Севільскі цирульнікВ».

Наступний разам Лявон Сітанскі паехаСћ у заходная ЕСћропу Сћ пошуках неабходних акцераСћ и педагогаСћ у 1779-1780 гадах. У виніку Сћ Гродна з явіліся італьянскія славутасці - спявак, саліст Парижскай опери Менциелі, танцоСћшчица Ганна Саламоні и яе чоловік - балетмайстар Казіма АСћгуста Марелі.

У 1780 А. ТизенгаСћз трапіСћ у няміласць да Караль. З таго годині дзейнасць театра пача паступова зварочвацца, многія салісти пакінулі Гродна. Працягвала працаваць толькі школа, для якой у Гродна биСћ пристасавани двухпавярхови будинак ​​«Крива афіциниВ» (вядоми таксамо як В«Музична флігельВ»). Ен месціСћся насупраць палаца, меСћ дартуари (Спальні) для вучняСћ (на трецім паверсе), репетицийния зали (на другім) i падсобния памяшканні (на дерло). p align="justify"> Па загидила А. ТизенгаСћза дзяцей для школи пачинаюць шукаць у яго маентках (падскарбій забараніСћ Брацило пригонних з маенткаСћ Караль, бо хацеСћ Биць іх адзіним уладальнікам). За два гади Сћ школу сабралі больш за пяцьдзесят 8-10 Гадових хлопчикаСћ и дзяСћчинак з Биценя, ПастаСћ, Ігумена, Ліцвян, са шматлікіх В«палескіх добрийВ» и Весак Гродзеншчини. p align="justify"> З цягам годині школа А. ТизенгаСћза стала не падобнай ні на якую іншую. У будинку знаходзіліся Кватера педагогаСћ и абслугі. Усе дзеці билі падзелени на вки класи. У трецім класе (самим ніжейшим) вучиліся хлопчикі и дзяСћчинкі ва Сћзросце пекло 8 так 10 гадоСћ, у другім - пекло 11 да 14 гадоСћ, и Сћ дерло - пекло 14 да 18 гадоСћ. (У сами старейши В«Вишейш класВ» адбіраліся Найбільший здольния вучні). Яни НЕ мелі права пакінуць будинак, іх вучилі па 12 гадзін у суткі НЕ толькі специяльним прадметам (музици, заспівавши, танцям), альо и пісьму, арифметици, малюнку, французскай и італьянскай мовам, рукадзеллю и правілам паводзін. p align="justify"> Для Сћсіх груп урокі балету праводзіліся НЕ Меней як 5-6 гадзін на дзень. Будзілі дзяцей у 5 гадзін раніци, заняткі пачиналіся Сћ 6 гадзін и працягваліся да поСћдня. Потим биСћ перапинак на Абед, и зноСћ вучоба - так сямі гадзін Вечар. Гадзіна давали на вячеру, прагулку, потим дзец...


Назад | сторінка 8 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Дерло, другі и трецці вялікія грамадскія падзели ПРАЦІ
  • Реферат на тему: Гаспадарка Беларусі ў гади дерло пяцігодак и ўсталявання таталітарнага режи ...
  • Реферат на тему: Судний день. Пекло і рай в мистецтві
  • Реферат на тему: Ікона "Зішестя в пекло" з Псковського державного об'єднаного ...
  • Реферат на тему: Петро дерло и Расія