ання послуг банками одних держав громадянам інших держав (а відповідно до В§ 2 ст.62 того ж Договору, лібералізація надання банківських та страхових послуг, пов'язаних з рухом капіталів, повинна бути гармонізована з лібералізацією циркулювання капіталів). Перша з цих директив (Директива № 77/780/СЕЕ 19 ) датується 12 грудня 1977 і націлена на координацію законодавчих, регламентарних та адміністративних положень держав - членів Співтовариства щодо діяльності кредитних установ. Друга Директива № 86/646/СЕЕ 20 прийнята Радою Європейських співтовариств 15 грудня 1989 і передбачає визнання в кожній з держав - членів Спільноти акредитації будь-якого з банків, здійсненої в будь-якому іншому державі - члені Співтовариств. У Франції ця Директива була імплементована Законом № 92-665 від 16 липня 1992 р.2 1 ( технічна помилка була виправлена ​​трохи пізніше 22 ), в який потім вносилися поправки. Пізніше в обидві Директиви були внесені поправки Директивами Ради та Європейського парламенту № 95/26/ЕС 23 від 29 червня 1995 р. і № 98/33/ЕС 24 від 22 червня 1998
Суд Європейських співтовариств в Рішенні (абз.32) від 9 липня 1997 р. по справі № С-222/95 (SCI Parodi с. Banque H. Albert de Bary et Cie) 25 встановив три умови (принципу), при яких допускається акредитація в державі - члені ЄС банку, вже акредитованого в іншій державі - члені ЄС. По-перше, згідно з цим рішенням Суду ЄС акредитації повинні підлягати в рівній мірі всі банки, що здійснюють діяльність на території держави, засновані як в даному державі, так і в інших державах - членах ЄС (принцип недискримінації). По-друге, відповідно до розглянутого рішенням акредитація кредитної установи повинна бути обгрунтована забезпеченням загального інтересу, такого як, наприклад, захист споживачів (принцип загального інтересу або публічного інтересу). По-третє, як йдеться в рішенні, акредитація повинна бути об'єктивно необхідної для забезпечення дотримання правил, що діють в галузі, і захисту інтересів, гарантованих цими правилами, якщо той же результат не може бути досягнутий менш суворими (порівняно з акредитацією) обмеженнями (принцип пропорційності). Хоча в цій справі Суд ЄС розглянув питання про іпотеку, однак, на мій погляд, згадане рішення Суду має істотне значення для розуміння банківського регулювання ЄС з набагато більш широкого кола питань, особливо для Франції, так як було прийнято за запитом касаційного суду цієї країни в преюдиціальне порядку до винесення власного рішення у справі за участю тих же сторін