ока (В«Анатомічне опис людського ока, ілюстроване малюнкамиВ»), де вперше відзначена більш сильна кривизна кришталика у дітей, описана форма bulbus oculi et corpus ciliare.
Арнольд (1803-1890) - професор анатомії і фізіології в Цюріху, написав дисертацію В«Дисертація для отримання ступеня, що представляє деякі неврологічні спостереження щодо головної частини симпатичного нерва людиниВ».
У Росії початок медичної науки пов'язане з вивченням спадщини грецьких, латинських і позднеевропейскіх вчених, що вимагало непомірного знання латинської та грецької мов. Добре відомий приклад наукової діяльності М. В. Ломоносова. Користуючись, як правило, латинською мовою у своїх роботах не тільки з медицини, а й з фізики, хімії, астрономії, мінералогії, Ломоносов багато з цих робіт власноруч перекладає російською мовою і цими перекладами, так само як і перекладом В«Експериментальної фізикиВ» Християна Вольфа , вважає тверду основу виробленні російської природничо термінології. Російській мові, зі зрозумілих причин, він віддає перевагу в роботах з вітчизняної історії, але наукову полеміку в цій області, звернену до академічної громадськості, веде на латинській мові. До латинської мови він вдається і в науковій листуванню в найбільш відповідальних зверненнях до іноземним вченим - Ейлера, форма, у подячному посланні до шведської Академії наук. Для Ломоносова латинський мова була в повному сенсі слова живою мовою, носієм і двигуном творчої наукової думки, тим самим містило у собі невичерпне джерело розвитку нових і нових виражальних можливостей. До такого ж висновку має призвести вивчення латинської мови не тільки багатьох сучасників Ломоносова, а й багатьох учених більш пізнього часу, вже при першому ознайомленні з їх творами вражаючих читача яскравою експресивністю та індивідуальної забарвленням їх латинського стилю, - досить назвати імена найбільших представників класичної філології кінця XVIII-початку XX ст. Фрідріха Августа Вольфа, Лахмана, Фалена, Зелінського. p align="justify"> І в XIX столітті багато роботи з медицини в Росії писалися латинською мовою. Великий російський хірург Н.І.Прірогов (1810-1881) захистив дессертацію В«Num vinctura aortae abdominalis in aneurismate inguinali adhibita facile actutum sit remediumВ». На латинській мові також написана дисертація видатного російського фармаколога І.Е.Дядьковского В«Про спосіб, яким ліки діють на людське тілоВ». [7]
латинський термін лікар Гіппократ
Незмінний мова науки
У кожній мові є своя термінологія - мова науки, де значення слів не повинно змінюватися, адже в терміні, слові, обозначающем точне наукове поняття, головне - незмінність. Навіть якщо з розвитком науки з'ясовується, що термін не вірний, його значення не відображає сутність об'єкта, традиція не переривається, і на протязі наступних поколінь термін зберігається. Прикладом може служити слово В...
