повідає всім ознакам способу забезпечення цивільних договірних зобов'язань. Вона визначається угодою сторін до порушення основного зобов'язання і передбачає майнові наслідки, даючи кредитору право отримати певні товари в якості додаткової міри за порушення зобов'язання.
Що стосується відсотків за користування чужими грошовими коштами, то законодавцем вони не визначаються як різновид неустойки відповідно до ст. 395 ГК РФ. Але пп. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ і Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ від 8.10.1998 №13/14 «Про практику застосування положень Цивільного кодексу Російської Федерації про відсотки за користування чужими грошовими коштами» (ред. Від 04.12.2000) дозволяють до відсотків за ст. 395 ГК РФ застосовувати положення п. 1 ст. 330, ч. 1 ст. 333 ГК РФ. По-перше, кредитор може пред'явити вимогу про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, і при цьому не доводити факт і розмір збитків, якщо інше прямо не зазначено в законі або договорі. По-друге, якщо визначений відповідно до ст. 395 ГК РФ розмір (ставка) відсотків, сплачуваних при невиконанні чи простроченні виконання грошового зобов'язання, є явно невідповідним наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання, то суд може, керуючись ст. 333 ГК РФ, знизити розмір ставки відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Для виникнення права на неустойку в кожному конкретному випадку потрібні відповідні підстави:
юридична підстава (тобто джерело виникнення права);
фактична підстава (тобто конкретне порушення зобов'язання).
Слід зауважити, що кожне з зазначених підстав має своє власне значення і є спеціальним критерієм розподілу неустойки на ті чи інші види. Таким чином, в залежності від фактичного підстави (характеру порушення) можна виділити наступні види неустойки:
неустойка на випадок невиконання зобов'язання,
неустойку на випадок неналежного виконання зобов'язання,
неустойка на випадок прострочення виконання зобов'язання.
Залежно від способу обчислення неустойку можна класифікувати на:
штраф,
пені,
власне неустойку.
Маю одну і ту ж правову природу, кожний із зазначених способів має характерне підстава (за яких порушеннях він застосовується), спосіб визначення (у твердій сумі або відсотках) та порядок нарахування (у вигляді одноразово стягуваної чи безперервно зростаючої суми).
Неустойка може являти собою штраф, тобто одноразово стягуються, заздалегідь певну грошову суму, або пеню - певний відсоток від суми боргу, встановлений на випадок прострочення його виконання і підлягає періодичній сплаті, тобто, по суті, що триває неустойку (наприклад, 0,5% від суми простроченого позики за кожен місяць прострочення).
Як приклад можна розглянути наступний випадок. Так підприємство «Калуга» пред'явило ТОВ «Ліпаркабель» вимогу про повернення переказаної їм суми за товар виду ПВКФ - 95-100 і суми пені за затримку поставки товару на 190 днів, встановленої в розмірі 0,2% за кожний день прострочення у п. 6.1 договору. Тут неустойка може бути визначена у твердій грошовій сумі (наприклад, 100 руб. За невислання сповіщення про виробленої відвантаженні товару, що поставляється), або відсотках до суми невиконаного зобов'язання (наприклад, 1% з суми простроченого платежу). Крім того, неустойка в розглянутому випадку може мати форму підвищеної оплати поставленого товару або наданої послуги (наприклад, стягнення з вантажоодержувачів підвищеної плати за зберігання несвоєчасно вивезених вантажів).
Підводячи підсумок розгляду класифікацій неустойки, необхідно зауважити, що законодавцем не передбачено нормативне поняття та зміст різновидів неустойки. Більше того, такі різновиди в різних нормативних актах змішуються, часто не розрізняються. Ця обставина створює певні труднощі в правове регулювання цивільно-правової відповідальності у багатьох випадках. У зв'язку з викладеним представляється необхідним передбачити законодавче розмежування наявної неузгодженості як у самому цивільному законодавстві про неустойку, так і в правозастосовчій практиці. Такі заходи дозволили б виключити можливість невірного і двозначного тлумачень положень про неустойку судовими органами при розгляді справ.
Глава 2. Застосування неустойки в сучасних договірних відносинах
.1 Порядок застосування неустойки як способу забезпечення виконання договірних зобов'язань
Порядок застосування неустойки як способу забезпечення виконання договірних зобов'язань охоплює широке коло питань.
Б...