іку побудована на справлянні податку на прибуток. Поки до цього додавалася функція регулювання фондів оплати праці, ми твердо схилялися до того, щоб зберегти саме податок на прибуток і не ламати сформовану систему. Утретє даної функції істотно полегшує можливості ухилення від оподаткування, утрудняє податковий контроль. Подібні міркування змушують задуматися про можливість заміни об'єкта обкладення на дохід підприємства. Але хотілося б підкреслити, що практичне вирішення питання вимагає глибокого опрацювання всіх наслідків не тільки для бюджету, але і для різних категорій платників, тобто для економіки країни в цілому.
А поки тривають окремі приватні зміни у справлянні податку на прибуток. У 1996-1997 рр.. відбувається деяке уточнення порядку визначення валового прибутку підприємства. Готується федеральний Закон «Про перелік витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та порядок формування фінансових результатів, що враховуються при розрахунку оподатковуваного прибутку». Передбачається, що склад витрат буде розширено. До відрахування при визначенні бази оподаткування будуть прийматися всі необхідні і обгрунтовані витрати, пов'язані з отриманням прибутку. Зокрема, передбачається зняти обмеження на відсотки за банківськими кредитами, на витрати на рекламу.
У прибуток від реалізації основних фондів тепер входить і прибуток, отриманий від реалізації земельних ділянок. Негативний результат від реалізації основних фондів і нематеріальних активів не зменшує оподатковуваний прибуток.
Розширено перелік коштів підприємств, що не підлягають оподаткуванню податком на прибуток. До них відносяться засоби, отримані в порядку безоплатної допомоги від іноземних держав згідно з міжурядовими угодами; кошти, отримані приватизованими підприємствами в якості інвестицій в результаті проведення інвестиційних конкурсів; кошти, які передаються між основними і дочірніми підприємствами, якщо частка основного підприємства перевищує 50% в статутному капіталі дочірніх підприємств.
Починаючи з 1997 р. змінився порядок справляння податку на прибуток. Точніше, право його змінити надано платникам податків за винятком бюджетних організацій, малих підприємств та іноземних юридичних осіб. Інші підприємства за бажанням або зберігають старий порядок сплати авансових платежів з квартальними перерахунками або можуть перейти на щомісячну сплату до бюджету податку виходячи з фактично одержаного прибутку за попередній місяць. У цьому випадку місячні розрахунки податку на прибуток видаються підприємствами в податкові інспекції не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, а податок вноситься не пізніше 25 числа того ж місяця. До введення даної міри авансові платежі викликали велику кількість нарікань з боку підприємців.
З іншого претензією: податок надзвичайно високий і носить лише фіскальний характер - погодитися важко. Досить зіставити ставку російського податку (35%) зі ставками, що діють у різних країнах, щоб переконатися, що наш податок в основному відповідає загальносвітовому рівню.
Аналіз діючої податкової системи
Діюча в Росії вже п'ять з половиною років податкова система викликає безліч нарікань з боку підприємців, економістів, депутатів, державних чиновників, журналістів та пересічних платників податків. З кожними черговими виборами створюється враження, що першим кроком нових людей, які прийшли в виборні органи влад...