від фармацевтичної технології. В аптеках і на заводах лікарські препарати готувалися в точній відповідності з положеннями загальної технології та оцінювалися виходячи з товарознавчих принципів за масою, консистенції, геометричній формою, змістом діючих речовин та ін
Відкриття в умовах клініки залежності терапевтичної ефективності лікарських препаратів від способів їх приготування означало принципово нове розуміння процесів фармацевтичної технології. Часто зміни в речовині не можна визначити хімічними методами, і тільки біологічна оцінка є достовірною при визначенні доброякісності лікарського засобу.
Біофармацевтичні дослідження дозволили дати наукове пояснення ролі технологічних процесів, способів отримання лікарських препаратів у розвитку ефекту.
В даний час доведено, що спосіб отримання лікарського препарату в чому визначає стабільність лікарської речовини, швидкість його вивільнення з лікарської форми, інтенсивність всмоктування і зрештою його терапевтичну ефективність.
Залежно від фізико-хімічних, фізико-механічних та інших характеристик лікарських форм застосовують специфічні методи їх приготування і апаратуру.
У технологічному процесі приготування лікарських форм є повторювані операції, загальні для ряду стадій виробництва лікарських препаратів. У виробничих процесах при приготуванні лікарських засобів в аптеках або на заводах застосовуються різні технологічні прийоми: подрібнення, розчинення, сушка, фільтрування, стерилізація, заморожування та ін
Технологічні стадії мають свої параметри і режими, які вказуються в технологічному регламенті. Недотримання цих параметрів призводить до певної зміни лікарських речовин під час обробки, оскільки всі види механічного, променевого, теплового, звукового та інших впливів викликають деструкцію (механокрекінг) молекул. Відомі явища кріоліза, піролізу, фотолізу, радіолізу, механоліза, що викликають механічні перетворення в речовині, які відповідальні за інактивацію діючих речовин або за токсичність отриманих сполук.
В результаті механокрекінга молекул з'являються вільні радикали, які в вільнорадикальної реакції можуть вступати в хімічну зв'язок з киснем, утворюючи токсичні пероксидні сполуки, або можуть взаємодіяти між собою, утворюючи неактивні полімери.
Якість упаковки і термін зберігання лікарського препарату, наявність оболонки також роблять істотний вплив на терапевтичну активність.
4. Біологічна доступність ліків
Генеричні препарати містять той же активна речовина, в тій же дозі і в тій же лікарській формі, що й відповідне оригінальний засіб. Водночас клінічна практика показала, що препарати, які мають одні й ті ж активні речовини в однаковій дозі, але випускаються різними виробниками, істотно розрізняються як за терапевтичної ефективності, так і за частотою та вираженості викликаються ними побічних ефектів.
Біологічна дія лікарських речовин в значній мірі визначається особливостями їх потрапляння в системний кровотік, а також в ті органи і тканини, в яких відбувається їх специфічне дію. Ця властивість препаратів характеризує поняття біодоступності. Саме з відмінностями в біодоступності в більшості випадків пов'язані відмінності в терапевтичної ефективності препаратів, що мі...