Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Степові походи за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

Реферат Степові походи за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства





Реферат на тему:

Степові походи за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

В 

Печеніги ї торки


Україна від давніх часів вела боротьбу Зі степовими народами, что прямувалі з Азії ЧОРНОМОРСЬКИЙ степами у західну Європу. ЦІМ Шляхом переходили гуні, аварі, Мадяр, Болгарія, туди звертали свои наїзді хозари, что осілі були в гірлі Волги. Крива східня шабля добро давати в знаки нашим предкам. Альо ж Найдовший Україна Боровся з трьома Турецький ордами, - печенігамі, торки та половці.

Печеніги появилися в степах уже за Ігоря (915 р..), альо князь Зробив Із ними мир і смороду Подати в наддунайські земли. Раптом Печенізька орда стала грізна коло 968. р., коли Святослав БУВ у поході на Болгарію. Степовики обляглі тоді Київ. Облога так докучаючи булу городові, что міщані Вже Хотіли Було піддаватіся. Альо Княжу столиць вирятував Якийсь хлопець, что тайкома дістався з міста, переплив Дніпро ї давши знаті воєводі Претічесі, что місто в небезпеці. Воєвода чімдуж перевіз військо через ріку й под звук труб під'їхав под Київ. Печеніги подумали, то багато Надходить сам Святослав и покинули облогу.

У чистому полі до бою з печенігамі Прийшла Вперше тоді, коли Святослав вертався з Болгарії. Греки подали орді вістку, что Надходить князь и Печеніги позаймалі пороги. Воєвода Свенельд радів перейти до Киева довкільнім шляхом, через степи, альо Святослав Хотів пробитих через пороги Човно, бо віз велику здобіч. Тільки ж ВІН НЕ зміг перемогті великих печенізькіх сил и в бою поліг 972 р. p> У годиннику Володимира Великого Печеніги безнастанно непокоїлі Україну. Бі рать велика без переступити, оповідає літописець. Була це боротьба завзятий, безоглядна. Печеніги наступали на ціле пограниччя, зважуваліся заходіті под сам Київ, Ніхто НЕ БУВ Безпечний від їх несподіваніх набігів. Раз даже сам Володимир Знайшов у безвіхідному становіщі: Печеніги заскочили его з невелика дружиною коло Василева, князь кинувши на ворога, альо мусів податей перед великою силою; Щойно Якийсь міст давши Йому захист и на того місці Володимир поставивши церкву. p> Боротьба Зі степовиками Дуже цікавіла всі громадянство. З ціх героїчніх боїв залиша перекази, про того хлопця-силача, что у Змаганні переборовши печенізького велетня, або про ті, як мешканці Білгорода обдурили були печенігів, показуючі їм Кисіль у колодяз.

Володимир усіма силами намагався відбіті напір ординар. Південну границю України ВІН забезпечен новімі містами І Великий оборонно валами и це остаточно стрімать напір Степове орд на Київ.

Ярослав Мудрій пересунув оборонно лінію ще далі на Південь, повібудовував Нові вали та укріплення и зорганізував ПРИКОРДОННЕ населення до остаточної Боротьба з печенігамі.

У 1036 р. Печеніги Востаннє руйнували на Київ, корістаючі з того, что князь віїхав БУВ до Новгороду. Орда булу Дуже велика, без числа. Альо Ярослав Швидко вернувся, прівів Із собою варягів та новгородців и звів Із печенігамі бой під Києвом, на того місці, де пізніше станула церква св. Софії. Бій чати Цілий день - аж под вечір переміг Ярослав. Печеніги втікалі на ВСІ боки, чи не знаючи, Куди втікаті, одні потонули в Сітомлі, Другие в других ріках, а решта їх повтікала - и так до сьогодні ... Це БУВ Останній напад печенігів. Потім смороду Подано з наших степів у наддунайські країни.

Незабаром на місце печенігів прийшла друга орда, - торки. Літопис згадує Тільки Дві битви з ними. У 1055 р. Всеволод Ярославич у зімі Пішов на них и Розбите їх под Воїнем, над устям Сулі до Дніпра. У 1060 р. три Ярославічі, - Ізяслав, Святослав и Всеволод, здійснілі великий похід: ПІШЛИ НА конях и Човно, незлічена сила., на торків. Літописець каже, что до бою й Не дійшло: як-почула про це торки (что Йдут Наші війська), налякались, й повтікалі до сьогоднішнього дня, - и в утечі погибли, одні від зими, Інші от голоду, Інші от моровіці судом божим: і так Бог вирятував християн від поган.


Половці. Походи Володимира Мономаха


Альо у слід за торками Наші степи, зайнять нова орда - Половці, что цілі два століття вдержаліся на ціх просторах. Смороду діліліся на Коліна, племена, малі свои княжі дінастії, жили Зі Скотарство, кочівнікамі, хоч и Малі в Деяк місцях укріплені городи, як: Шарукань, Осінь, Сугрів. Булі Незвичайна вітрівалі, в боротьбі завзяті, зчаста нападали на сусідів, без милосердя грабуючі спокійні оселі. До бою йшлі добро озброєнімі ватагами, малі - як УСІ степовики - чудову кінноту, ї деякі їх Частини були озброєні в броні - панцірі.

Перші зустрічі з половцями були для українських князів невдачні. У 1061 р. ця орда перемогла в Кіївщіні Всеволода Ярославича, 15 серпня 1068 р. погрому військо трьох князів Ярославічів над річкою альти; Тільки под Черніговом Святослав Ярославич Розбите половців ШВИДКО настане кінноті 1 листопаду 1068 р. Пізніше вновь Половецька хан Боняк безбожно, шолудівій, хижак рік-у-рік нападав н...


сторінка 1 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Князь Святослав Ігорович
  • Реферат на тему: Святослав: історія великого воїна Київської Русі
  • Реферат на тему: Діяльність перших князів Стародавньої Русі (Олег, Ігор, Ольга, Святослав)
  • Реферат на тему: Основні етап истории Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
  • Реферат на тему: Великий київський князь Володимир Мономах