Московський Інститут Права 
            Курсова робота 
  З дисципліни: 
  "Психологія поведінки людини в екстремальних ситуаціях" 
  На тему: 
  "Робота психолога в осередку екстремальної ситуації. Екстрена психологічна допомога "
     Виконала: 
  Черкашина А.В. 
  Група: 07П-544-3КС Психологія 
  Перевірив: 
      Москва 2009 
  
   Зміст 
				
				
				
				
			   Введення 
  Робота психолога у вогнищі екстремальної ситуації 
  Екстрена психологічна допомога в екстремальних ситуаціях 
  Приклад: захоплення терористами літака 
  Висновок 
  Література 
   
 
Введення
 
 У даній роботі я спробую довести актуальність і важливість роботи психолога в осередку екстремальних ситуацій та надання екстреної допомоги в екстремальних ситуаціях. 
  Що опинилися в екстремальних ситуаціях люди проходять у своїх психологічних станах ряд етапів. Спочатку виникає гострий емоційний шок, який характеризується загальним психічним напруженням з перевагою почуття відчаю і страху при загостреному сприйнятті. 
  Потім настає психофізіологічна демобілізація, істотне погіршення самопочуття та психоемоційного стану з переважанням почуття розгубленості, панічних реакцій, зниженням моральних норм поведінки, зменшенням рівня ефективності діяльності та мотивації до ній, депресивними тенденціями. На цьому, другому, етапі ступінь і характер психогенних порушень багато в чому залежать не тільки від самої екстремальної ситуації, її інтенсивності, раптовості виникнення, тривалості дії, але і від особливостей особистості постраждалих, а також від збереження небезпеки і від нових стресових впливів. 
  На зміну цьому етапу приходить стадія вирішення, коли поступово стабілізується настрій і самопочуття, проте зберігаються знижений емоційний фон і контакти з оточуючими обмежені. Потім настає стадія відновлення, коли активізується міжособистісне спілкування. 
  На третьому етапі у людини, що пережила екстремальний стрес, відбувається складна емоційна і когнітивна переробка ситуації, оцінка власних переживань і відчуттів. При цьому актуальність набувають також травмують психіку фактори, пов'язані із зміною життєвого стереотипу. Стаючи хронічними, ці фактори сприяють формуванню відносно стійких психогенних розладів. Їх особливістю є наявність вираженого тривожного напруги, страху, різних вегетативних дисфункцій, породжують згодом психосоматичні порушення. У пережили екстремальну ситуацію значно знижується працездатність, а також критичне ставлення до своїх можливостей. 
  При наданні психологічної допомоги людям, котрі побували в екстремальних ситуаціях, слід взяти до уваги одне дуже важливе положення справжнє лихо настає тоді, коли закінчується дія стихії та починається надання допомоги постраждалим. Адже, з одного боку, не тільки самі надзвичайні ситуації, але й масштаби їх руйнівних дій, їх раптовість, поширеність викликаються ними стресів і т.п. багато в чому зумовлюються особливостями предкатастрофного розвитку. А з іншого, тільки в посткатастрофний період можна реально визначити ступінь деструктивного впливу катастрофи на динаміку соціальної структури, на виробниче, соціокультурне, психологічне взаємодія людей, на демографічні процеси в зонах лиха. Саме тому в сучасних умовах все більш актуальними стають питання психологічної та психосоціальної роботи з різними категоріями людей, що побували в екстремальних ситуаціях. 
  Значна увага приділяється в психологічній літературі виявленню, психологічному аналізу і класифікації різноманітних психічних феноменів, що виникають у жертв екстремальних пригод. Зокрема, психологічні феномени, що виникають в умовах впливу надзвичайних факторів, описуються в літературі під назвою посттравматичного стресового синдрому, або посттравматичного стресового розладу. Досліджуються різноманітні негативні психічні стани, що виникають внаслідок впливу екстремальних чинників: стрес, фрустрація, криза, депривація, конфлікт. Ці стани характеризуються домінуванням гострих або хронічних негативних емоційних переживань: тривоги, страху, депресії, агресії, дратівливості, дисфорії. Виникаючі в цих станах афекти можуть досягати такого ступеня інтенсивності, що вони надають дезорганізуюче вплив на інтелектуально-мнестичну діяльність людини, утруднюючи процес адаптації до подій. Інтенсивні емоційні переживання, такі, як страх, паніка, жах, відчай, можуть ускладнювати адекватне сприйняття дійсності, правильну оцінку ситуації, заважаючи прийняттю рішень і знаходженню адекватного виходу зі стресової ситуації. Ці явища, що відображають феноменологію психічного функціонування людини в кризі, опиняються в центрі уваги як лікарів-психіатрів і психотерапевтів, так і психологів, які надають психологічну допомогу людям, постражда...