Міністерство освіти і науці РФ
Федеральне агентство з освіти
ГОУ ВПО
Уральський Державний Гірський Університет
Інститут геології і геофізики
Курсова робота
на тему: «Застосування електророзвідки при вирішенні завдань дослідження свердловин»
Викладач: Петряев В.Е.
Студент: Терещенко П.Ф.
Єкатеринбург - 2014
Зміст
Введення
. Електричні властивості гірських порід
. Електричні методи дослідження свердловин
Висновок
Введення
Геофізичні методи дослідження свердловин служать для отримання геологічної документації розрізів свердловин, виявлення та промислової оцінки корисних копалин, здійснення контролю за розробкою нафтових і газових родовищ, вивчення технічного стану свердловин і т.д. З цією метою за даними ГДС вивчають у свердловинних умовах фізичні властивості гірських порід. Основним документом для геологічної служби є літолого-стратиграфическая колонка, отримана за результатами інтерпретації матеріалів ГДС і містить відомості про становище кордонів пластів і їх товщинах, литологической характеристиці кожного пласта, про наявність колекторів, про характер флюїду, що заповнює поровий простір продуктивних пластів (нафта, газ , вода) та ін. Левову частку завдань поставлених при дослідженні виконує електророзвідка.
Метою даної роботи є опис фізичної сутності електророзвідки, можливості застосування електророзвідки при геофізичних дослідженнях свердловин, розібрані різні методи проведення гіс.
. Електричні властивості гірських порід
Питомий електричний опір.
Властивість гірських порід проводити електричний струм характеризується їх питомою електропровідністю s або величиною, їй зворотної - питомим електричним опором r
r=1/s=RS/L,
де R - повний електричний опір зразка породи (в Ом); S і L - площа поперечного перерізу (в м 2) і довжина (у м) зразка.
З формули випливає, що величина r вимірюється в оммометрах. Уд. електричний опір в 1Ом? м одно повного опору в Ом 1м 3 породи з підставою 1м 2 і висотою 1м, измеренному перпендикулярно до плос-кости куба. Уд. опір гірської породи визначається уд. опором твердої фази, рідин і газів, що насичують поровий простір, їх об'ємним співвідношенням, характером розподілу в породі і температурою.
Питомий опір твердої фази порід залежить від її мінера- логічного складу і температури. Мінерали вельми різноманітні за своїм уд. опору, що змінюється в широких межах (10 - 6 - 10 15 Ом? м). Однак основні мінерали, що утворюють кісткову частину твердої фази осадових порід, (кварц, польові шпати, кальцит, слюди та ін.), Характе-ризуются уд. електричним опором від 10 10 до 10 15 Ом? м і практи-но не проводять електричного струму [12,24].
Присутність в скелетної частини твердої фази полупроводящіх мінералів (графіт, пірит, магнетит та ін.) знижує її уд. опір в залежності від їх кількісного змісту і характеру розподілу. У природних умовах вміст в осадових породах мінералів підвищеної електро-проводности невелике і, як правило, не призводить до істотної зміни уд. опору скелетної частини. У зв'язку з цим її r прийнято вважати практично нескінченним.
Пластові порові води є розчинами солей (електроліти) і відносяться до класу іонних провідників. Їх уд. опір залежить від хімічного складу розчинених солей, концентрації і температури. Зі збільшенням загальної концентрації солей уд. опір розчинів зменшується. При цьому електропровідність розчину приблизно дорівнює сумі електропровідностей, обумовлених кожної з солей окремо. У пластових водах зазвичай переважає зміст хлористого натрію, яке досягає 70-95%. Якщо зміст інших солей не перевищує 10%, то для практичних цілей уд. опір пластової води оцінюється за загальної концентрації, прирівняної до концентрації NaCl. Слід зазначити, що уд. опір водних розчинів із збільшенням температури закономірно зменшується.
Для визначення r в зазвичай використовується номограма залежності питомого опору розчинів NaCl від концентрації і температури (рис.1). Уд. опір природних нафт і газів у багато разів перевершує уд. опір пластових вод і порівнянно з r скелетної частини твердої фази порід. Практично електропровідність нафт і газів приймається рівною нулю.
...