Федеральне державне освітній заклад
вищого професійного навчання
В«Камчатський державний технічний університет В»
Факультет заочного навчання
Кафедра В«Водних біоресурсів, рибальства і аквакультуриВ»
Спеціальність 110901.65 В«Водні біоресурси та аквакультураВ»
Дисципліна В«Прикладна екологія рибВ»
Контрольна робота
по темі В«Роль кисню, світла і звуку в життєдіяльності риб В»
Петропавловськ-Камчатський, 2011
Зміст
1. Роль кисню в життєдіяльності риб
2. Роль світла в життєдіяльності риб
3. Роль звуку в життєдіяльності риб
Список літератури
1. Роль кисню в життєдіяльності риб
Всі риби дихають розчиненим у воді киснем, тому його зміст для них має вирішальне значення. Дихати водним тваринам значно важче і не тільки тому, що у воді в 21 разів менше кисню, але й тому, що вода щільніше повітря в 800 разів.
Пелагические, річкові та холодолюбиві риби більш вимогливі до кисню, ніж донні (Баклашова, 1980).
Кисень необхідний рибам для забезпечення аеробного енергообміну в індивідуальному розвитку, і вони можуть обходитися без нього найкоротший час тільки на ранніх стадіях. Гліколіз у риб найчастіше має місце в зрілих статевих клітинах і у ембріонів, тобто на самому початку становлення нових організмів.
У переважній більшості риби використовують кисень, розчинений у воді, і лише деякі види здатні додатково використовувати атмосферний кисень (Баклашова, 1980).
По відношенню до кисню риб ділять на наступні групи:
потребують високому вмісті кисню (7-12 мг/л), при зниженні його утримання до 5-6 мг/л дихання неможливо (форелі, сиги);
потребують високому вмісті кисню (5-8 мг/л), але витримують його зменшення до 5 мг/л (Численна група прісноводних риб: харіус, підуст, піскар, минь);
менш вимогливі до вмісту кисню, легко переносять його зменшення до 5 мг/л (окунь, короп, плітка, щука);
задовольняються вмістом кисню в 2,0-0,5 мг/л (лин, сазан, карась).
Морські риби більш чутливі до зниження вмісту кисню, ніж річкові, і задихаються при зменшенні його змісту до 60-70% норми (Котляр, 2007).
Споживання кисню рибами залежить від виду, віку, рухливості, щільності посадки, фізіологічного стану і солоності води.
Молодь риб більш чутлива до вмісту кисню, ніж старші вікові групи (Баклашова, 1980).
Рухливі риби більше споживають кисню, ніж малорухливі.
Перед нерестом споживання кисню рибами зростає на 23-30% в порівнянні з іншими періодами. p> У холодній воді кисню розчиняється більше, ніж у теплою, отже, при низьких температурах риба потребує меншої кількості гемоглобіну. p> Рибам шкідливий не лише брак кисню, але і його надлишок який викликає анемію і задуха (Котляр, 2007). p> Збагачення води киснем відбувається в основному двома шляхами: продукуванням кисню фтосінтезірующімі рослинами і надходженням його з атмосфери. Витрачається кисень на забезпечення процесів життєдіяльності гідробіонтів і окислення органічних і мінеральних речовин. Отже, будь-які дії на водойму, які знижують продукування кисню або збільшують його витрата, можуть принести до порушення кисневого режиму водойми, до виникнення в ньому короткочасного або тривалого дефіциту. p> Навіть в нормальних умовах концентрація розчиненого кисню у прісних водоймах зазнає значних змін залежно від інтенсивності фотосинтезу і ступеня насичення води повітрям. У теплих поверхневих шарах, де фотосинтез йде особливо інтенсивно, концентрація кисню, як правило, вище, ніж у більш глибоких шарах. У морях і океанах, де перемішування більш ефективно, концентрація кисню і вуглекислого газу більш постійна, ніж у прісних водоймах.
Істотне вплив на рівень насичення води киснем робить температура, оскільки з її змінами змінюється величина розчинності кисню. За інших рівних умовах розчинність кисню в прісній воді вище, ніж у солоній (Баклашова, 1980).
Крім температури і солоності, на вміст кисню у воді впливають сезонні і добові зміни інтенсивності фотосинтезу водних рослин, особливості динаміки споживання кисню рибами та іншими водними тваринами, кількість знаходяться у воді легко окислюється органічних і мінеральних речовин, сезонні особливості поглинання кисню поверхневими шарами води з повітря. Внаслідок цього у водоймі мають місце сезонні і добові коливання концентрації розчиненого у воді кисню.
Короткочасні добові зміни концентрацій кисню у воді становлять для риб меншу небезпеку, ніж більш тривалі сезонні зміни. Взимку, внаслідок утворення крижаного покриву, перешкоджає надходженню кисню з повітря, зміст розчиненого у воді кисню в багатьох водоймах знижується до 50-25% норми порівняно з літнім періодом (Баклашова, 1980).
Дефіцит кисню призво...