ЗМІСТ
ВВЕДЕНІЕ_ 3
ГЛАВА 1 ПОНЯТТЯ УМОВИ БАНКРУТСТВА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ. 4
РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА ЮРИДИЧНИХ ЛІЦ_ 8
2.1. НАБЛЮДЕНІЕ_ 9
2.2. ФІНАНСОВЕ НАБЛЮДЕНІЕ_ 12
2.3. ЗОВНІШНЄ УПРАВЛЕНІЕ_ 14
2.4. Конкурсну ПРОІЗВОДСТВО_ 16
2.5. СВІТОВЕ СОГЛАШЕНІЕ_ 21
ЗАКЛЮЧЕНІЕ_ 25
СПИСОК ІСТОЧНІКОВ_ 26
ВСТУП
Не секрет, що в даний час в Росії помічений різкий сплеск активності юридичних осіб, вони широко поширені у всіх сферах виробництва, життєзабезпечення, науці, мистецтві ... Актуальність теми цієї курсової роботи обумовлюється необхідністю детального вивчення підстав та порядку банкрутства юридичних осіб, з метою недопущення штучного банкрутства, як з боку самих юридичних осіб, так і їх конкурентів. Так, за законом В«Про неспроможність (банкрутство)В» можлива ситуація коли навіть велика промислова компанія, що має заборгованість у розмірі власного добового грошового обороту, буде визнана банкрутом, під впливом недобросовісних конкурентів, які в подальшому викуплять її за безцінь.
Мета курсової роботи - розглянути інститут припинення юридичних осіб і розібратися з проблемами, що виникають при його здійсненні.
Ця мета диктує і задачі:
В· Дати визначення поняттю припинення юридичних осіб, а так само його формам;
В· Визначити характеристику реорганізації та ліквідації юридичних осіб;
В· Проаналізувати проблеми, що виникають у процесі припинення юридичних осіб;
В· Розглянути інститут банкрутства як особливий спосіб ліквідації юридичних осіб.
Методи, використані при написанні даної курсової роботи: дослідження, синтез, систематизація та аналіз отриманої інформації.
В
ГЛАВА 1 ПОНЯТТЯ УМОВИ БАНКРУТСТВА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ.
Ліквідація юридичної особи - це його припинення, що не волоче виникнення нових юридичних осіб без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. У таких випадках до інших осіб переходить майно, що залишилося після припиняється юридичної особи, без зміни чисельності його учасників і характеру їх юридичної особи. Оскільки юридична особа створювалося для участі в майнових відносинах і до моменту ліквідації, як правило, бере участь у них, то при його ліквідації необхідно завершити майнові відносини з його участю.
Підстави для ліквідації юридичної особи можна розділити на дві групи:
1. Добровільна ліквідація
2. Примусова ліквідація. p> У числі інших, до примусової ліквідації юридичної особи відносять рішення арбітражного суду про визнання юридичної особи (крім казенних підприємств) неспроможним (банкрутом), прийняте за заявою самої юридичної особи, або його кредиторів, або прокурора. [1]
Поняття В«банкрутствоВ» походить від італійських слів: banca - лава, стіл і rotta - зламана, надламаних, тобто неспроможність банкіра, крах банку.
Легальне поняття банкрутства міститься у ст.2 Закону "Про неспроможність (банкрутство) ", де неспроможність (банкрутство) визначається, як визнана арбітражним судом нездатність боржника в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів.
Отже, сучасне поняття В«неспроможності (банкрутства)В» можна охарактеризувати наступними ознаками:
В· по-перше, це нездатність боржника задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, тобто нездатність розрахуватися за боргами з усіма кредиторами;
В· по-друге, це нездатність боржника сплатити обов'язкові платежі - податки, збори та інші обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня і в позабюджетні фонди в порядку і на умовах, які визначаються законодавством Російської Федерації;
В· по-третє, стан неплатоспроможності боржника трансформується в неспроможність (банкрутство) тільки після того як арбітражний суд констатує наявність ознак неплатоспроможності боржника, які є достатньою підставою для застосування до нього процедур, передбачених Законом.
Юридична особа вважається нездатним задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів, якщо відповідні зобов'язання і (або) обов'язок не виконані ним протягом трьох місяців з дати, коли вони повинні були бути виконані.
Відповідно до п.2 ст. 4 Закону, для визначення наявності ознак банкрутства боржника враховуються:
- розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи та надані послуги, суми позики з урахуванням відсотків, що підлягають сплаті боржником, розмір заборгованості, що виникла внаслідок безпідставного збагачення, і розмір заборгованості, що виникла внаслідок заподіяння шкоди майну кредиторів, за винятком зобов'язань перед громадянами, перед якими б...