Реферат на тему
Гетьманщина в Период Руїни
Іван Виговський
За гетьманства Богдана Хмельницького козацьке військо дійшло до Найвищого уровня и что до чисельного, й бойової готуємо, й воєнної експансії. Альо як Тільки НЕ стало великого організатора й полководця, військова організація відразу Почала розстроюватіся.
Виговський МАВ фаховості знання військовіх довід. Поки ще перейшов до постання, служив у польському квартяному війську й дослужівся там ступня поручника. Пізніше ПОВНЕ якісь Функції у козацькому реєстровому війську, в канівськім полку; взявши доля, у бою над жовто Водами й дістався до татарської неволі, альо Хмельницький Викуп его и прітягнув до української ДЕРЖАВНОЇ служби. При боці старого гетьмана Виговський МАВ змогу пізнаті якнайкраще ВСІ Державні справи й Войти в спожи ї Завдання війська. ВІН докладно здавай праворуч, что молода козацька держава має ще слабі й нерозвінені основи; даже под сильною рукою Богдана прокідалася тут и там Анархія і треба Було великих зусіль, щоб у свіжо зорганізованому війську утріматі лад і порядок. Виговський розумів, Яку значіння має авторитет власти и всіма силами старався цею авторитет підтрімуваті и в громадянстві й у війську.
При організації війська Виговський підносів передусім завсіді потребу суворої дісціпліні. Пріймаючі Гетьманський уряд, ВІН зазначів Із Притиска:
В· Ця булава буде доброму на ласку, поганцеві на кару; Нікому в війську підлещуватіся Не буду; військо запорозьке НЕ может не знати страху В«. Змагав ВІН до того, щоб Установити Точний реєстр козацького війська й віключіті з військовіх рядів гультяїв и неправдиву козаків. У війську бажано мати заможніх козаків, а то й шляхту, щоб добути протівагу проти черні.
Дуже ГОСТР виступає проти всякої самоволі. Колі полтавський полковник Мартин Пушкар, візначній и заслужений воїн, ставши на чолі невдоволеніх В»ДейнекиВ«, Виговський НЕ завагався віслаті на нього реєстровіх полків и в потопі крові загасивши бунт: у бою під Полтави 11 червня 1658 р. зніщено 15000 пушкарівців. Альо у своїй соціальній політіці Виговський НЕ вмів найти тієї Міри ї того такту, Яким відзначався Хмельницький; це зготовіло скорий Кінець его гетьманства.
Реєстрове військо у своїй масі НЕ піддавалося гетьманській кермі, тім то Виговський залюбкі користувався найманами військовімі відділамі. Під его прапорами служили серби, волохи, німці, а то й поляки. Смороду жили В«а Гетьманське утріманні, малі своих окрем полковніків и іншу старшину й були залежні Тільки від гетьмана. Смороду творили годиною Гетьманське гвардію, то вновь їх вісілалі на Небезпечні позіції, де гетьман НЕ Дуже МІГ покладатіся на звічайні Козацькі війська. Виговський намагався з ціх найманами частин утворіті постійні Військові сили України; у гадяцькій умові 1658 р. воїн перевів ухвалив, что військо Великого Руського Князівства буде складатіся з 30000 козаків и 10000 найманами війська.
Що Виговський дбав про піднесення уровня війська, про ті свідчіть его договір Із Швецією 1657 р. У договорі ВІН застеріг Собі, что український уряд має право затягаті Собі у шведсько провінціях військо й офіцерів, спроваджуваті ремісніків І механіків та купуваті зброю й амуніцію. Для лекшої комунікації Україна мала дістаті границю з Пруссію на Березіні. p> Переговори Виговського Зі Швецією й Польщею малі за головну мету ОДНЕ - зірваті зв'язки з Московщиною. У святочному Маніфесті до європейськіх держав ВІН віказав заподій Війни з Москвою й почав воєнні кроки в серпні 1658 р. Частину війська, 20000 чолові, ВІН, под проводом Данила Виговського, Віслав на Київ, щоб прогнатия звідтіль МОСКОВСЬКИЙ залогу; вновь київський полковник Павло Яненко-Хмельницький МАВ Рівночасно вдаріті на москалів Із міста. Альо цею план Не вдаючись. Передня козацька сторожа необережному зрушіла московсько залогу. Поки козаки вспілі вісіпаті шанці, москалі Вже виступили на них и відперлі їх від Києва 3 вересня 1658 р. p> Сам Виговський вібрався на Лівобережжя проти воєводі Ромодановського, что Зі свіжім військом увійшов у границі України и ставши под Лохвиці. Під охороною Москви повстали проти Виговського невдоволені елєменти ї звертаючись Собі за гетьмана Івана Безпалого. p> Війська Виговського начали з ними боротьбу, альо поки що безуспішно. З качаном 1659 р. Прийшла нове Царське військо под воєводою Трубецьким и Почаїв облягаті Конотоп. Ніженській полковник Григорій Гуляніцькій завзято борона міста, вітримає облогу ціліх 70 днів (від 29 квітня до 7 липня 1659 р..). Рятуваті Конотоп прийшов сам Виговський, вдаривши несподівано на Московське військо и ПРИМУС его відступіті від міста. p> Альо Незабаром полки впорядкуваліся наново ї напали на Виговського над річкою Соснівкою. Прийшла до завзятого бою. Московська кіннота змірілася тут Із русски піхотою. Москалі Нагально Кинувся до атаки, альо...