Зміст
Введення
1. Вихідні дані
2. Принципова схема котельного агрегату
3. Теплотехнічний розрахунок котельного агрегату
3.1 Розрахунок процесу горіння палива в топці котла
3.2 Розрахунок процесу горіння і ht - діаграма продуктів згоряння палива
3.3 Тепловий баланс котельного агрегату
3.4 Спрощений ексергетичний баланс котельного агрегату
4. Тепловий розрахунок котла - утилізатора
4.1 Вибір типу котла - утилізатора
4.2 Розрахунок поверхні теплообміну котла - утилізатора
4.3 Термодинамічна ефективність роботи котла - утилізатора
4.4 Графічна залежність з дослідницької задачі
4.5 Термодинамічна ефективність спільної роботи котельного агрегату з котлом - утилізатором
5. Схема котла - утилізатора
6. Схема економайзера
7. Схема повітропідігрівника
8. Схема пальники
Висновок
Література
Введення
Наука, що вивчає процеси отримання та використання теплоти в різних виробництвах, а також машин і апаратів, призначених для цих цілей, називається теплотехнікою.
В даний час роль теплотехніки значно зросла у зв'язку з необхідністю економного використання паливно - енергетичних ресурсів, вирішення проблем охорони довкілля та створення безвідходних технологій.
Прийнятий Федеральний закон "Про енергозбереження" (№ 28 - ФЗ від 03.04.1996 р.) передбачає комплекс заходів, у тому числі з підготовки кадрів, спрямованих на координально зміни ситуації в області енерговикористання. У реалізації цього закону велика роль відводиться фахівцям будь-якого технічного профілю, чим і пояснюється особлива актуальність теплотехнічної підготовки відповідних інженерних кадрів, в тому числі і технологічних спеціальностей.
Оцінка потенціалу енергозбереження свідчить про можливостях російської економіки до 2010 р. скоротити потребу в енергоресурсах в результаті зростання ефективності їх використання в розмірі 350 ... 360 млн.т умовного палива при очікуваному енергоспоживанні на рівні 1050 млн. т у.п..
Нафтопереробна, нафтохімічна і хімічна промисловості є найбільш енергоємними галузями народного господарства. У собівартості виробництва окремих видів продукції в цих галузях промисловості на частку енергетичних витрат припадає від 10 до 60%, наприклад, на переробку 1 т нафти витрачається 165 - 180 кг умовного палива.
Енергетичне господарство НПЗ і НХЗ включає власне енергетичні установки (ТЕЦ, котельні, компресорні, утилізаційні, холодильні, теплонасосні установки та ін), енергетичні елементи комбінованих енерго-, хіміко-технологічних систем (ЕХТС), які виробляють технологічну та енергетичну продукцію.
У даній роботі на прикладі котельного агрегату розглядаються методи розрахунку процесу спалювання і витрати палива, ККД, теплового та ексергетичного балансів. Економія палива при його спалюванні є однією з найважливіших завдань у вирішенні паливно-енергетичної проблеми.
Запитання економії палива та раціонального використання теплоти вирішуються в курсовій роботі застосуванням в схемі установки економайзера, повітропідігрівника, котла - утилізатора.
1. Вихідні дані
28
14 МПа
550 В° С
100 В° С
175 В° С
1,20
В В В В
21 т/год
О”О± = 0,25
В
СО 0,10
CH4 98,00
C2H6 0,40
С3Н8 0,20
N2 1,30
Дослідницька завдання
Використовуючи аналітичні вирази побудувати залежність впливу температури навколишнього повітря t0 (t0 = 0 ... 250 В° С з кроком 50 В° С) на ККД брутто котельного агрегату.
2. Принципова схема котельного агрегату [1]
В
Рисунок 1 - Принципова схема котельного агрегату
У котельному агрегаті вода подається живильним насосом 1 в підігрівач (водяний економайзер) 2, де за рахунок теплоти димових газів (Показані пунктиром) підігрівається до температури кипіння. З економайзера вода потрапляє через барабан 5 і опускні труби 4 в систему випарних трубок 3, які розташовані в топці котла. У випарних трубках в результаті підведення теплоти від продуктів горіння частина води перетворюється на пару. Новоутворена пароводяна емульсія повертається в барабан 5, де розділяється на суху насичену пару і воду, яка знову повертається в випарний контур. Отриманий таким чином сухий насичений пар з верхньої частини барабана надходить у пароперегрівач 6, де за рахунок теплоти гарячих димових газів перегрівається до необхідної температури перегрітої пари.
Таким чином, процес отримання перегрітої пари складається з трьох п послідовних стадій: підігрів води до температури кипіння, пароутворення і е перегріву пари до необхідної температури. Всі ці стадії протікають при постійному тиску.
3. Теплотехнічні розрахунки котельного агрегату
3.1 Розрахунок про...