Введення  
   Нинішня світова фінансово-економічна криза суттєво загострив проблеми і протиріччя в соціально-економічному розвитку України. За 18 років української незалежності ми, на жаль, не стали єдиною багатонаціональною сім'єю, політичною нацією, тобто сукупністю громадян держави, згуртованих спільною волею жити і просуватися в майбутнє разом, гордих за свою країну. Катастрофічне падіння обсягів виробництва, зниження ділової активності суб'єктів господарювання, масштабна безробіття, "Параліч" платіжно-розрахункової системи та криза банківської ліквідності, скорочення імпорту та експорту, зменшення доходів бюджету і валютних надходжень при значному накопиченні внутрішньої і зовнішньої заборгованості, істотне зниження реальних доходів і рівня життя населення не тільки показали нераціональність структури та рівня розвитку окремих елементів і підсистем економіки, а й чітко відобразили недоліки і прорахунки в господарському механізмі країни. На думку фахівців (включаючи закордонних), нинішня криза продемонструвала криза ідеології "ринкового фундаменталізму" і ліберальної ідеї саморегулювання ринку, викликав необхідність докорінного переосмислення механізмів і моделей державного впливу на економічні та соціальні процеси. 
  Але навіть у цій ситуації, як вважають вітчизняні вчені, Україна має потенційні можливості вийти з кризи сильнішою, більш конкурентоспроможної за умови рішучого і системного переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, побудови нової економіки знань і вдосконаленню регулятивної функції держави з урахуванням глобальних інтеграційних чинників. 
     Економічна політика сталого розвитку в Україні  
   Стратегія економічної політики в Україні після виходу з кризи і переходу на шлях сталого розвитку (далі - Стратегія) визначає цілісну систему поглядів на збалансованість гуманістичного, соціального, економічного та екологічного розвитку України, правові основи, принципи, завдання та організаційні заходи, які є базисом для розробки національного прогнозу сталого розвитку на найближчу і віддалену перспективу. Однак перелік запропонованих в Стратегії реформ і плану дій не повний. Йдеться про ключові, з нашої точки зору, реформи і діях, без яких неможливе ніяке просування по шляху розвитку. 
				
				
				
				
			  Основна мета економічних реформ, пропонованих в Стратегії, - забезпечити стабільне економічне зростання, що є єдиним засобом підвищення рівня життя населення. У свою чергу, засобом досягнення сталого економічного зростання для України може бути лише підвищення загальної ефективності економіки. 
  Реалізація основного завдання вимагає обов'язкового обліку та вирішення ряду стримуючих проблем і факторів ризику. Серед основних: 
  - застарівання, надмірна енерго-і матеріаломісткість, високий рівень відходів виробничих технологій; 
  - небезпечно висока зношеність основних фондів; 
  - недосконалість експортного потенціалу;...