Сільськогосподарська кооперація та АПК в умовах інноваційного розвитку регіону
Відповідно до Федеральним законом В«Про сільськогосподарську коопераціюВ» кооперація являє собою систему різних сільськогосподарських кооперативів та їх спілок, створених сільгосптоваровиробниками в цілях задоволення своїх економічних та інших потреб. Сільськогосподарський кооператив характеризується як організація, створена сільськогосподарськими товаровиробниками на основі добровільного членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, заснованої на об'єднанні їх майнових пайових внесків з метою задоволення матеріальних і інших потреб членів кооперативу. Сільськогосподарський кооператив може бути створений у формі виробничого або споживчого кооперативу [1].
Сільськогосподарським виробничим кооперативом визнається сільськогосподарський кооператив, створений громадянами для спільної діяльності з виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, а також для виконання іншої не забороненої законом діяльності, заснованої на особистій трудовій участі членів кооперативу. Виробничий кооператив є комерційною організацією. Видами виробничих кооперативів є сільськогосподарська артіль (Колгосп), риболовецька артіль (колгосп) і кооперативне господарство (коопхоз), а також інші кооперативи.
Сільськогосподарським споживчим кооперативом визнається сільськогосподарський кооператив, створений сільськогосподарськими товаровиробниками за умови їх обов'язкового участі в господарській діяльності цього кооперативу. Споживчі кооперативи є некомерційними організаціями і залежно від виду їх діяльності поділяються на переробні, збутові, обслуговуючі, постачальницькі, садівничі, городні, тваринницькі, кредитні, страхові та інші кооперативи.
Кооперативна форма має ряд переваг. По-перше, заощаджуються витрати об'єднуються товаровиробників за рахунок скорочення потреби в ресурсах, що дозволяє забезпечити більш повне завантаження потужностей і тим самим обходитися меншим кількістю витрат. По-друге, кооператив може захистити інтереси своїх членів від монополістичного тиску з боку переробників, постачальницько-збутових, банківських та інших структур, а також від іншого зовнішнього втручання у свою діяльність.
Передумови розвитку кооперації формуються поза державою, і перед сільським господарством стоїть завдання адаптації до нових економічних умов. Тому вибір тієї чи іншої форми кооперації необхідно здійснювати з урахуванням комплексу факторів: місця розташування, розмірів землекористування, складу та якості земель, забезпеченості робочою силою та іншими ресурсами, спеціалізації, каналів реалізації, стану доріг, наявності об'єктів переробки продукції, соціальної сфери тощо
Кооперативні відносини складаються під впливом саморегулюючих економічних механізмів. У Нині їх розвиток в аграрному секторі має бути таким, щоб створювати стимули для підвищення ефективності виробництва,...