ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. Лірична сповідь Єсеніна
РОЗДІЛ 2. Дунаєв про літературну і духовного життя С.Єсеніна. p> РОЗДІЛ 3. ЛІТЕРАТУРНО-соціологічне дослідження В«ТВОРЧІСТЬ СЕРГІЯ ЄСЕНІНА ОЧИМА ПРАВОСЛАВНИХ ВІРУЮЧИХВ»
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
У світі все йде своєю чергою. Одне покоління змінює інше. З часом одні люди забуваються, інші, навпаки, продовжують привертати до себе увагу. Російська література бере свій початок у 10 столітті, з початку хрещення Русі. Потім-через століття-народження давньоруської літератури її першим твором В«Слово про Закон і БлагодатьВ» (11 століття) Митрополита Іларіона. Саме в цей період відбувається становлення і розвиток давньоруської культури слов'ян. Зародження традицій російської культури, писемності та літератури, розвиток російської державності і літописання. Своїм народженням російська літератра зобов'язана православній вірі, їй вона зобов'язана, ще й тим, що тепер ми маємо можливість пізнавати свою історію, вивчати учасників цієї історії і їхні праці. Свій вибір я залишив на 19 - 20 століть-часу життя чудового поета і співака Сергія Олександровича Єсеніна. p align="justify"> С. Єсенін був з тих людей які своїми поетичним словом проникають в серця мільйонів людей. Тому ми й зберігаємо про них пам'ять. С. Єсенін виконав величезний труд і залишив нам свою спадщину, яку ми й донині дбайливо зберігаємо. p align="justify"> У своїй роботі я постараюся розкрити причину інтересу читачів до життя і творчості поета. С.Есенин залишив безліч питань після своєї смерті, один з яких: ким же став поет? Розкаялися розбійником або блукаючим у темряві. p align="justify"> Його життя, що б там не говорили в його засудження, є пошук Бога. Вірші Єсеніна-щира сповідь романтичної душі і складного життя поета. br/>
Глава 1. Лірична сповідь Єсеніна
У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. Саме тут, серед яких пройшло дитинство поета, пам'ять про якого залишиться з ним назавжди. Він виріс серед роздолля російської природи, і вона навчила його любити. У ранніх його віршах можна помітити прагнення поета розчинитися в природі:
Край коханий! Серцю сняться
Скирди сонця у водах лонних.
Я хотів би загубитися
У зелених твоїх стозвонних!
У природі поет бачить джерело натхнення, він відчуває себе часткою природи, адже його юні роки пройшли серед В«ранкової та вечірньої зоріВ»:
Ах, і сам я в хащі дзвінкою
Побачив вчора в тумані:
Рудий місяць лошам
запрягали в наші сани.
Те, що дав Бог Єсеніну, вище нашого розуміння.